Троє отців запрошують до участі в євангелізаційному проєкті #ЗА_ПОСТИ
Сьогодні, 15 березня, розпочався Великий піст. Це особливий період для всіх християн, його метою є підготовка до Великодня. Великий піст триває 48 днів. Завершується він традиційно напередодні Великодня, який цьогоріч святкується 2 травня.
Та Великий піст це не лише обмеження в їжі, а й духовна підготовка до Світлого свята. Допомогти у цьому можуть науки від отців-блогерів #ЗА_ПОСТИ, що душпастирюють у соціальних мережах. Відео катехизи з’являтимуться щоденно впродовж перших трьох тижнів Великого посту на інтернет ресурсах ДивенСвіту, Живого ТВ, та в профілях соціальних мереж реколектантів: заступника голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отця Романа Демуша, отця Тараса Бровді, Падре Сержа (священника Сергія Гончарова).
«Сподіваємося, наша ініціатива, за участю популярних серед молоді духівників-блогерів, стане цінною пропозицією «однорідної» та якісної духовної формації і доступною для всіх: як для тих, які живуть активним християнським життям, так і для тих, які, можливо, ще є далеко від церкви. Однак, кожен матиме можливість познайомитись із Христом і Євангельською благовістю, навіть у соціальних мережах.
Віримо, що такі наші онлайн-реколекції, які є також відповіддю на виклики пов’язані з пандемією – сприятимуть атмосфері творення Єдиного Молодіжного Простору глобальної УГКЦ у його духовному вимірі, рівно ж як і побудові Синодальності Церкви у світлі постинодального поучення Christus Vivit», — каже голова Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ отець Ростислав Пендюк.
— Ми з групою священників, які займаються блогерською діяльністю, вирішили проговорити важливі теми, — пояснює Падре Серж. — Теми, які стосуються нашого духовного зросту — молитва, піст і милостиня.
…Часом складається враження, що для того, щоб достукатися до Бога нам потрібно прикласти архиважких зусиль. Як ми уявляємо собі людину, яка постить? Напевно, людину напружену, метонаправлену, в якої немає жодної краплі емоцій. Відчуття, що молитва, то є шлях суму і смутку. Але хотів би поділитися з вами твердженням, яке я почув відразу, коли тільки потрапив до монастиря: «Сумний святий – сумнівний святий».
Та розкрию вам великий секрет — перед Богом можна, і я би сказав – треба, усміхатися. Як можна сумувати при зустрічі з тим, хто є Любов’ю. Коли через покаяння повертаєшся до Бога, то він пробачає гріхи і ти наповнюєшся Радістю.
Великий піст, то не час, коли ми в смутку шукаємо Бога. Ні, Бог є з нами. То радше час, коли ми з Ним разом зростаємо. Це може бути важко, але це є радісно. Бо це – праця духовна. Перед обличчям Божим.
