Молодого чоловіка Богдана Зозуляка у Тернополі вкусив собака. Пан Богдан у соцмережах написав, як він шукав вакцину та як його “футболили” від лікарні до лікарні.
“Історія про те, як у Тернополі допомагають зі СКАЗом.
01.02 9:40-9:55 Понеділок, ідучи на роботу з Будного до центрального ринку, на стежці перед овочевим ринком укусила в ногу невідома собака. Їх було 2, йшли в мою сторону, я відійшов вбік, щоб вони змогли вільно пройти. Одна почала гавкати, друга вкусила в ногу і побігла. Порвані штани, 2 неглибоких рани від укусів довжиною ±3см. Одразу поїхав в травмпункт на Шпитальну. Оглянули, вакцини нема, сказали чекати, або купляти самому. Точних дат немає, просто чекайте. Дали довідку, сказали їхати з нею в поліклініку. Також порадили знайти собаку і дивитись за нею.
Дзвоню до сімейного лікаря, сказав їхати в 3 лікарню наступного дня до травматолога.
02.02 Вівторок, знову пропускаю роботу. Близько 11:00 їду в 3 лікарню. Відсидів в черзі 2 години. Травматолог каже, що зі Шпитальної не мали відправляти в поліклініку, адже вони ніяк не можуть допомогти. Усю вакцину від СКАЗу забрали на початку пандемії, а лікарню перетворили в ковідну, є тільки ревакцинація в 2 лікарні, але сама вакцина може бути тільки в 1. Також додав, що в крайньому випадку можна просити знайомих привезти вакцину з Польщі, бо тут не найдемо.
Вертаюсь на Шпитальну. Йду до лікаря, лікар каже, що це 3 лікарня не повинна була відправляти назад і хоче перенести відповідальність. Також додав: “Взагалі ми мали вас покласти в лікарню і наглядати за станом, а там, якщо що відправити в реанімацію”. Реанімація в даному випадку означає 100% смерть.
Але завів до зав. відділення. Він на операції. Знову чекаю в черзі. За цей момент пішов до головного лікаря, чи може він допомогти. Він сказав, що я собі накручую, а від укусу нічого не буде, потрібно лише промити рану. А від вакцини побічного більше, ніж корисного. Ні собі, ні свому синові він би вакцину не робив. Вважаю, що за такі слова, як мінімум, повинна бути перевірка на профпридатність.
03.02 Поїхав в Заліщики, розповів, що сталось, одразу вакцинували, уже зробив 3 прививки, лишилось 2
4. Я знайшов вихід з ситуації, а що робити бабцям/середньостатистичним працівникам? У них є можливість вільно не приходити на роботу, тратити гроші на дорогу/вакцину? Єдиний варіант для них – надіятись, що собака не скажена?
Я втратив цілий робочий тиждень (день укусу, наступний, 5 днів вакцинації), за 2 дні поїздок на таксі між лікарнями та аптеками потратив близько 1000грн, враховуючи, що це різні кінці міста іншого варіанту немає. І зараз 5 поїздок по 300грн в Заліщики.
This website uses cookies.