Для чого потрібні районні ради?

Їх доцільність, повноваження, формування бюджетів досі незрозумілі.

Жовтневі місцеві вибори, як відомо, відбувалися вже за нового територіального устрою країни. Області були поділені на громади, які стали головними осередками місцевого самоврядування. Однак адміністративно-територіальну реформу не встигли завершити, а тому людям, окрім виборів до громад, довелося голосувати й за перехідну форму місцевої влади — укрупнені районні ради.

Їх доцільність, повноваження, формування бюджетів досі незрозумілі. Очевидно, що модель колишньої взаємодії між РДА і райрадою (якщо по-хлопськи: адміністрація керує районним бюджетом, а рада контролює), зі створенням громад із своїми власними бюджетами, стала абсолютно мертвою. У підпорядкуванні укрупнених райрад залишився сумнівний актив з установ, які підпорядковувалися колишнім районним радам, але громадам їх досі не встигли передати, або їх взагалі ніхто не хоче брати на баланс, адже вони — своєрідні «валізи без ручки».

Та й фінансування самих райрад досить сумнівне — звідки брати кошти на власний бюджет? Не дивно, що на Тернопільщині вже з початку року розпочалися проблеми, і, за неофіційною інформацією, наприклад, у Кременецькій райраді вже немає коштів навіть на зарплати за лютий. Та й в двох інших районних радах ситуація не небагато краща.

Укрупнені райони першочергово задумувалися, як територіальні одиниці під керуванням префектів (вони мали відслідковувати, наприклад, прояви сепаратизму на місцях і взагалі представляти центральну владу, й фінансувалися б з Києва). Однак реформу так і не завершили, тож замість префектів ми отримали укрупнені райдержадміністрації зі збільшеними штатами, а також ось такі районні ради…

Що тепер з ними робити? Очевидно, реформу потрібно завершувати, але для цього необхідно змінювати конституцію. У той же час в Верховній Раді точно немає 300 голосів для такого рішення. Замкнене коло, яке нині склалося не з одного проблемного питання в країні. А тому ситуація залишається підвішеною, тож будемо слідкувати за подальшим розвитком подій.

 

Автор: Бойко Роман



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *