Дорожча комуналка, сюрпризи для ФОП і дефіцит електронних сигарет. Що змінилось 1 січня

Відчутними для населення з 1 січня стануть підвищення цін на газ та електрику.

Газ і електрика здорожчають

Наприкінці 2020 року українці почули дві неприємні новини – вже з 1 січня суттєво зростуть тарифи на газ та електроенергію для населення.

Раніше споживачі, які щомісячно використовували до 100 кВт на годину, сплачували за тарифом 90 копійок за кожен. Хто споживав більше, платив по 1,68 грн.

Відтепер усі платитимуть по 1,68 грн/кВт год – незалежно від споживання.

З 1 січня населенню доведеться більше платити і за газ, повідомляє “ББС”.

“Нафтогаз” підвищує вартість палива у своєму місячному тарифі на січень до 7,22 грн за кубометр. У грудні ціна складала 6,33 грн.

В Україні діє ринок газу й у більшості інших постачальників ціни ще вищі.

Проте це не кінцева вартість газу, адже після реформи потрібно окремо платити за користування мережами і доставку палива.

З 1 січня у більшості компаній, що доставляють газ до споживачів, також здорожчає ця послуга. Наприклад, тариф “Київоблгазу” зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр, а “Київгазу” – з 0,28 грн до 0,32 грн за куб (без ПДВ).

Тож загалом із січня середня вартість газу з урахуванням доставки складатиме не менше 8-9 гривень за кубометр.

У Нафтогазу також діє тариф “річний”, у його межах вартість газу не зросте, а от ціна доставки все ж таки теж підвищиться.

Також варто чекати на певне здорожчання вартості централізованого опалення.

У грудні 2020 року оптова ціна на природний газ для виробників теплової енергії, який постачає Нафтогаз, зросла до 6103,1 грн за тисячу кубів з 5375,37 грн (без урахування ПДВ та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами).

Ця ціна вплине на вартість опалення у січні 2021 року.

Виробники тепла залишаються єдиними учасниками ринку газу, ціна для яких є регульованою. До серпня 2020 року за регульованою ціною газ також продавали населенню.

Мінімальна зарплатня зробить великий стрибок

З 1 січня 2021 року мінімальна заробітна плата зросте на 20% – із 5000 до 6000 грн на місяць.

Це підвищення ще влітку 2020 ініціював президент Зеленський. В рамках цієї ж ініціативи з 1 вересня 2020 року “мінімалку” позапланово збільшили до 5000 грн на місяць.

Згідно із бюджетом 2021, ще одне підвищення “мінімалки” має відбутися у грудні цього року. Але воно буде значно скромнішим – до 6500 грн.

Раніше уряд планував здійснити це підвищення з 1 липня 2021, проте його довелося відкласти на кінець року, щоб зекономити.

Від розмірів мінімальної зарплатні залежать тарифні оклади для бюджетників. А за бюджетними організаціями зарплати зазвичай мають “підтягувати” й інші підприємства та компанії.

Саме через це приватний бізнес називає підвищення “мінімалки” додатковим тиском на фонд оплати праці, адже за найманих працівників ЄСВ сплачує роботодавець.

У Київській школі економіки підрахували, що через підвищення “мінімалки” видатки державного бюджету становитимуть 15,5 млрд грн, а додаткові витрати місцевих бюджетів – ще 12,6 млрд грн.

Оскільки разом зі зростанням зарплат зростуть і відрахування ЄСВ (єдиного соціального внеску), зростуть і доходи Пенсійного фонду. Загалом надходження до фонду зростуть на приблизно 3 млрд грн більше, ніж його видатки.

Через підвищення мінімалки у новому році зростуть пенсії непрацюючих пенсіонерів, яким більше 65 років та які мають понад 30 (для жінок) або 35 (для чоловіків) років стажу. У січні такі пенсії зростуть з 2 100 грн до 2 400 грн, а у грудні – до 2600 грн.

А що з прожитковим мінімумом?

З 1 січня в Україні з’являться окремі прожиткові мінімуми для визначення посадових окладів суддів (2102 грн), працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (2102 грн) та прокурора окружної прокуратури (1600 грн). Вони не змінюватимуться протягом всього року, що дозволить уряду регулювати зарплати таким держслужбовцям.

Звичайний прожитковий мінімум у січні 2021 року залишиться таким самим, як і в грудні 2020, і для працездатних осіб становитиме 2270 грн.

Перше підвищення у новому році заплановане на 1 липня, а з 1 грудня 2021 він становитиме 2481 грн для працездатних осіб, і 2393 грн – загальний.

Від прожиткового мінімуму залежать індексація оплати праці та виплати з безробіття (мінімум для працездатних осіб), розмір пенсій за віком (мінімум для осіб, що втратили працездатність), аліменти (мінімум для дітей різного віку). Тож, наприклад, мінімальні пенсії зростуть двічі – у липні та грудні 2021.

Індексація пенсій (на 11%) запланована на березень, а у квітні має відбутися автоматичний перерахунок пенсій тих пенсіонерів, які працюють. Крім того, з березня доплату у 500 грн мають почати отримувати пенсіонери, старші за 80 років, а з липня – по 400 грн отримуватимуть старші за 75 років.

Новорічні подарунки для ФОП

Зокрема, з 1 січня 2021 обсяги доходу для ФОП, що працюють на єдиному податку, встановлюватимуть залежно від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року. Якщо врахувати підвищення “мінімалки” до 6000 грн, то нова градація ФОП за доходами виглядатиме так:

Всі ці суми є більшими, ніж ті, що діяли у 2020 році, і надалі вони підвищуватимуться автоматично – разом із мінімальною зарплатнею.

З 1 січня малому та середньому бізнесу також спрощують звітність, зокрема, тепер ФОПи як на загальній, так і на спрощеній системі І-ІІІ груп, можуть вести облік доходів не лише у паперовому, але й в електронному вигляді.

Відповідний закон фактично скасував вимогу до спрощенців про реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах. У ДПС також нагадують, що платникам єдиного податку “не потрібно вчиняти жодних дій по скасуванню реєстрації вже зареєстрованих книг з 1 січня 2021 року”.

Вищі податки + податкові канікули та одноразова допомога для ФОП

Через підвищення мінімальної зарплатні ЄСВ зросте і для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Тому ЄСВ для ФОП з 1 січня 2021 збільшиться з 1100 грн до 1320 грн на місяць, а з 1 грудня – до 1 430 грн (22% від мінімальної зарплатні).

Для ФОП ІІ групи від “мінімалки” залежить і єдиний податок (20%), тож і він зросте – з 944,6 грн до 1200 грн на місяць.

Разом із тим, серед заходів на підтримку бізнесу на час карантину, схвалених у грудні 2020 року, низка стосується саме спрощенців.

ФОП І групи вже з грудня 2020 року могли не платити ЄСВ. Податкові канікули для них також триватимуть з січня по травень 2021 року. Проте цей час буде зарахований до страхового стажу таких ФОП.

Сам суворий карантин, пов’язаний із пандемією коронавірусу, за рішенням уряду, триватиме з 8 по 24 січня 2021.

До кінця 2020 року підприємці та наймані працівники тих галузей, які не працюватимуть під час карантину, могли звернутися за одноразовою допомогою у 8 000 грн до кінця 2020 року. За компенсаціями для своїх працівників та відшкодуваннями ЄСВ могли звернутися і роботодавці – проте лише впродовж одного тижня у грудні.

А що з РРО?

За місяць до нового року Рада також лібералізувала фіскалізацію роботи ФОП – відтермінувала строки обов’язкового застосування РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для більшості підприємців та скасувала механізм “кешбеку”, що мали запрацювати з 1 січня 2021 року.

Тож перелік так званих “ризикованих” видів діяльності, фактично, звузився лише до трьох – торгівля електронікою і побутовою технікою, ліками та ювелірними виробами.

Решта видів діяльності, які були визнані “ризиковими” у законі 2019 року, тепер такими не вважаються.

Крім того, депутати збільшили максимальну межу доходів спрощенців, до якої РРО можна не застосовувати, – це 220 мінімальних заробітних плат або 1,32 млн грн (раніше це був 1 млн грн).

Торгівля і послуги мають перейти на українську

З 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, звісно, крім випадків, коли ті попросять звертатися до них іншою мовою.

Разом із тим, не заборонено дублювати інформацію – наприклад, у меню кав’ярні чи ресторану – іншими мовами.

Відповідний закон Про забезпечення функціонування української мови як державної був схвалений ще у 2019 році, і досі Конституційний суд розглядає відповідність цього закону Конституції України.

За порушення закону передбачені штрафи (від 3 400 до 11 900 грн), але їх почнуть застосовувати не раніше 2022 року.

Стежити за дотриманням закону має Уповноважений із захисту державної мови та його секретаріат, куди також можна поскаржитися, якщо хтось не дотримується закону.

Нинішній уповноважений Тарас Кремінь вже заявляв ЗМІ, що до завершення карантину перевірок не буде.

Колізія з електронними сигаретами

За законом про зміни до Податкового кодексу, який депутати ухвалили в грудні 2020 року, з 1 січня 2021 року рідини, що використовуються в електронних сигаретах, повинні маркуватись марками акцизного податку. А виробництво, оптовий та роздрібний продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за умови наявності у такого бізнесу ліцензій.

Водночас, як звернули увагу у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА), необхідні марки акцизного податку будуть доступні для виробників та імпортерів рідин не раніше, аніж в останні дні грудня 2020 року. Їх застосовуватимуть виключно для маркування продукції, виробленої після 1 січня 2021 року.

За даними компаній-членів ЄБА, це може на кілька місяців заблокувати ринок рідин для електронних сигарет. Крім того, незрозуміло, що робити із такими сигаретами, що були вироблені до початку 2021 року.

На думку ЄБА, “законослухняний бізнес буде вимушений на виконання вимог законодавства припинити збут вже закупленої продукції та позбутися її до 1 січня 2021 року, щоб не бути притягнутим до відповідальності за зберігання та/або продаж немаркованої продукції”, а в кіосках та крамницях будуть порожні полиці, “адже виробникам та імпортерам необхідно декілька місяців на налаштування необхідних процесів для забезпечення маркування продукції”.

Це, у свою чергу, не лише означатиме збитки для торгівлі, але й недоотримання доходів бюджету “на близько 2 млрд грн”.