Після того як 19 квітня цього року набув чинності Новий закон про публічні закупівлі, в системі державних закупівель відбулося багато змін.
Механізм проведення спрощеної закупівлі можна назвати одним із дуже зручних нововведень, що сприяли зменшенню бюрократичного навантаження та збільшенню прозорості угод.
За новою редакцією Закону (1-а частина 3-ої статті) спрощена закупівля – це те, що раніше називали «допорогами», тобто будь-яка угода на суму в межах від 50 тис. до 200 тис. грн для товарів та послуг та до 1500 тис.грн для замовлення робіт. Тепер державні замовники зобов’язані проводити саме спрощені закупівлі. Раніше достатньо було опублікованого звіту про результат держзакупівлі, уникаючи тендерів, аукціонів, конкурентного відбору виконавця замовлення. Що ж стосується дрібних закупівель (до 50 тис. грн), зараз для їх проведення використовують Prozorro Market або за форматом старих «допорогів» якщо це конче потрібно замовнику.
Як і з будь-якого правила, тут є винятки, що дозволяють уникнути даного процесу:
– якщо раніше вже двічі процедуру відміняли, попередні наміри не були реалізовані, проте а даній ситуації, умови договору, що був укладеним напряму, повинні відповідати умовам, завантаженим раніше на сайт держзакупівель;
– коли договір має бути укладений з конкретним підприємством (чи особою), при тому, що з технічних причин конкуренція не є можливою, а укладання угоди відбувається лише з одним підходячим виконавцем;
– при виникненні необхідності додаткової закупівлі, яка напряму пов’язана з попередньою і нерозумно обирати іншого виконавця, при цьому, сума другого договору не повинна перевищувати 20% від першого;
– при проведенні держзакупівлі із застосуванням електронного каталогу;
– при співпраці зі створеною об’єднанням інвалідів організацією.
У Статті 13 Закону описані формати процесу закупівлі: відкриті торги, конкурентний діалог, торги з обмеженою участю. Також може бути застосована переговорна процедура, як виняток. Суть спрощеної процедури у скороченій формі ведення відкритих торгів, що замовник бере за основу при формуванні оголошення щодо проведення тендеру.
Оголошення. З моменту, коли було опубліковане оголошення, є мінімум 6-ть робочих днів, щоб прийняти пропозиції від виконавців. В стандартному ж варіанті відкритого аукціону на це може відводитись цілий місяць (термін залежить від заявленої вартості договору). В даному випадку, завдяки спрощенню прискорюється процес та скорочуються терміни, що, звичайно ж, вигідно, для обох сторін.
Уточнення. Період, коли можна задавати уточнюючі запитання – мінімум 3 робочі дні. Замовника новий закон зобов’язує протягом доби надавати відповіді на запитання потенційних учасників. При проведенні стандартної процедури відкритого аукціони, по суті, немає чітко зазначеного періоду уточнень, проте у постачальника є можливість не пізніше ніж за 10 днів до завершення приймання пропозицій звернутися до замовника і попросити пояснень, тобто, враховуючи те, що перший термін складає від 15 до 30 днів, у підприємця є мінімум п’ять днів.
Подання пропозицій і проведення аукціону. Подавати пропозиції можна, коли закінчиться строк подачі запитів для роз’яснень. Для проведення аукціону потрібно мінімум 2-а учасники, що зазначено системою платформи. Сам аукціон проводиться за звичайною процедурою і проходить він в три раунди зі зниженням цін від учасників. При поданні лише однієї пропозиції, автоматично система переходить до наступної стадії – розгляду уповноваженою особою чи тендерним комітетом.
Обрання переможця. 5-ть робочих днів даються держзамовнику на вибір найкращої пропозиції. Цей термін був і в минулому форматі, проте раніше існувала можливість його подовжити до 20-ти робочих днів, якщо для цього були вагомі аргументи.
Причинами відмови зі сторони замовника можуть бути:
– те, що тендерна документація постачальник не відповідає вимогам, зафіксованим в описі тендеру.
– відмова виконавця надати забезпечення, необхідне відповідно до умов ТД.
– відмова безпосередньо самого учасника від укладення договору чи якщо він вже два рази відмовлявся від аналогічних угод протягом цього ж року.
Причин відмови держзамовником підписати договір під час стандартних відкритих торгів може бути ще більше. Наприклад, невиправлені невідповідності чи неправдива інформація, відсутність аргументів для пропонування аномально низької ціни, чи якщо немає частини сканованих документів, що повинні бути відповідно до вимог ТД і т.п.
Укладання договору та звітування. Із пропозицій, які не були відхилені та відповідають потрібним вимогам, змовник обирає найвигіднішу. Коли вибір зроблено, є доба на публікацію повідомлення про намір укладання договору. У виконавця є 20-ть днів від цього моменту на підписання договору. Аналогічний термін визначено також для відкритих торгів, проте він може бути подовжений до 2-х місяців при наявності дійсно вагомих причин. Всі процедури мають стандартні вимоги до звіту.
Завдяки описаним вище спрощенням вдалося скоротити терміни та уникнути оберту зайвих документів на будь-якому етапі. Це істотні переваги для потенційних виконавців, які тепер можуть укласти більше угод за той самий проміжок часу. Нові правила вимагають від замовника проведення спрощеної процедури замість того, щоб укласти договір напряму, що сприяє більшій прозорості та збільшенню конкуренції навіть в цьому ціновому діапазоні. Таким чином, вдалося вивести з тіні чималу частину державних закупівель.
Ще одним гарним рішенням є необхідність замовника відповідати на будь-які опубліковані запитання користувачів, проте при спрощеній процедурі закупівлі виконавець не може використати нові методи захисту власних інтересів, такі як – виправлення помилок протягом 24 годин, які, за новим Законом, доступні при звичайній процедурі закупівлі.
This website uses cookies.