Неприємний випадок трапився у Тернополі. Працівниця однієї із місцевих ветеренарних клінік взяла на утримання хворого котика, а згодом викинула тварину на вулицю.
Про це у мережі Фейсбук повідомила Світлана Мичко.
“Прошу уваги! Шахрайка взяла в мене гроші на потреби безпритульної тварини і цинічно викинула її на вулицю! Дякувати Богу і здоровому глузду, впродовж багатьох років мені вдавалося оминати на життєвому шляху різного роду шахраїв і аферистів. Але нещодавно я таки «попала», тому пишу цей пост, щоб попередити інших, ну і ще тому, що є речі, які прощати не можна. Хто мене знає, той знає, що я дуже не байдужа до долі безпритульних тварин і завжди намагаюсь допомогти, чим можу, і їм самим, і людям, які займаються їхнім порятунком. Цього разу я рятувала безпритульного котика, якого знайшла одного дня напівживим біля свого під’їзду. Так склалося, що лікувати його почали у вже досить відомому тернопільському зооцентрі «Тритон», де мене в принципі все влаштовувало. Але саме там чекала на мене і зустріч з безсовісною цинічною істотою в образі начебто милої молодої жінки, помічниці ветлікаря. Почувши під час чергової процедури, що я їду на тиждень у відрядження і тому змушена залишити котика на платній перетримці, вона досить делікатно запропонувала свою допомогу. Мовляв, за ті ж гроші може взяти його до себе додому, але там він не сидітиме в клітці, а вільно ходитиме квартирою, заодно і низку процедур йому сама зробить. Зрозуміло, що я зраділа такій пропозиції, тож наступного дня передала Мар’яні Токмаковій ( саме так звати цю людиноподібну істоту) і тварину у переносці, і велику сумку з усім необхідним – лотком-туалетом, наповнювачем, кормом, ліками і тому подібним. За тижневу перетримку заплатила наперед, бо жодних недобрих підозр у мене не виникало, та й сума була не якась велика, ми обмінялися телефонами, з’єдналися у Вайбері, і я із спокійною душею поїхала до Києва. Один тривожний «дзвіночок», правда, був – коли я везла котика, вона чомусь не дала повну адресу і не запросила до квартири, а запропонувала зустрітися біля будинку, де начебто проживає – вул.Рєпіна,16. Ну але я собі пояснила це карантином, бо й до своєї квартири у зв’язку з ним не дуже когось останнім часом кличу. Потім ми впродовж тижня переписувалися у Вайбері, вона повідомляла, що котик почувається чудово, процедури вона робить, навіть фотографій кілька прислала. А за добу до того, коли я мала його забирати, Токмакова запропонувала, що якщо я, мовляв, не проти, то вона хоче залишити котика собі, бо він такий хороший, всім у сім’ї дуже сподобався і бла-бла-бла, – відзначила Світлана Мичко. – Я була щаслива! Бо кіт і справді дуже хороший, залишити його собі мені не дозволяли обставини, пристроїти сьогодні дорослу тварину в добрі руки дуже непросто. Позитивні емоції від того, що все вирішилось так швидко і так добре, а також почуття вдячності, мабуть, приспали мій здоровий глузд. Тож я відразу скинула на її картку кошти і на заплановану кастрацію котика, і на 2 щеплення – всього близько тисячі гривень. Сьогодні це вже не якісь великі гроші, але і справа зовсім не в них. Ми домовилися, що десь через тиждень я заберу свою переноску і заодно провідаю котика. Потім вона прислала ще кілька коротких повідомлень, в одному з яких повідомивши, що …терміново звільняється з «Тритона» за сімейними обставинами. Після цього обидва її телефони перестали відповідати, залишилися непрочитаними і мої останні меседжі у Вайбері. Швидше за все, вона мене заблокувала”, – йдеться у дописі Світлани Мичко.
Через 10 днів Світлана Мичко випадково побачила в інтернеті фото котика з повідомленням, що його знайшли на вулиці неподалік Рєпіна, 16. Тобто, людина, яка обіцяла дбати про тваринку, безжалісно викинула її, хоча могла просто повернути. Адже така можливість, за словами дописувачки, під час передачі кота також обговорювалася.
“Та, що «дуже любить тварин», як вона сама про себе розповідала, викинула його, як непотріб, навіть не зважаючи на те, що вночі вже почали братися заморозки, а в нього на спині залишалася чимала ділянка майже без шерсті після зашитої рани! Викинула, не зважаючи на те, що я просила її, віддаючи, що якщо раптом щось, і вона з якоїсь причини не зможе більше тримати, то щоб нікуди не дівала, а зателефонувала мені, і я відразу заберу! Там же біля смітників знайшли і мою переноску, і інші нові і добротні речі, які я передавала разом з котиком. З ним, до речі, слава Богу, усе гаразд, бо добрі люди таки є, але це – вже інша історія. А історію про шахрайку я завершу ще деякою інформацією про неї. Як виявилося, до «Тритона» вона встигла попрацювати і ще в одній тернопільській ветклініці, розраховуючись звідки, прихопила чужі речі. Як прихопила дещо і з речей господарів квартири, яку раніше винаймала. Ці факти я дізналася від її колишніх роботодавців. Тому ілюзій на тему «ой, а може щось сталося з бідною жіночкою», у мене вже немає, і я їй бажаю, щоб життя її теж «викинуло», – відзначила пані Світлана.
– Чи буду я звертатися у поліцію – ще думаю, бо шкода сил і часу на таке лайно. Наразі ж залишаю тут фотографії, номери телефонів і номер картки, на яку я надсилала гроші, хоча, ймовірно, вона вже це все змінила. Кажуть, до речі, ця особа ще й речами в деяких групах Фейсбуку торгує, то якщо комусь трапиться – майте на увазі.
Телефони: 068-501-93-77, 063-130-02-63
Номер картки 4390 2306 3145 1468″
