Люди «АТБ»: перші кроки, або З чого починається успішна кар’єра в найбільшій торговельній компанії країни

Сьогодні «АТБ» є найбільшим роботодавцем в галузі роздрібної торгівлі країни. Тут працевлаштовані понад 60 тисяч українців, у тому числі й мешканці нашої Тернопільщини.

Для багатьох із них робота в компанії стала першою у житті. Далі вони вчилися, отримували досвід, розвивалися, підвищували власну кваліфікацію в учбових центрах «АТБ», йшли на підвищення, будували успішну кар’єру у великій команді лідерів. Своїм найціннішим ресурсом в компанії вважають кадри. Одним зі співробітників, який розпочав свій трудовий шлях з посади продавця в «АТБ» і протягом першого року роботи отримав підвищення, пройшов фахове навчання та пов’язав своє життя із ритейлом, є Ярослав Ісак, товарознавець нашого тернопільського магазину. Про свої перші кроки в галузі роздрібної торгівлі, життєві принципи та взаємодопомогу в компанії він розповів нам в інтерв’ю.
– Ярославе Васильовичу, розкажіть, будь ласка, трохи про своє життя до «АТБ». Знаю, що ви переїхали до Тернополя з невеличкого села.
– Так, моє дитинство пройшло у селі Лютарівка Теофіпольського района Хмельницької області. Так склалося життя, що я ріс без батька. Нас із сестрою та братом виховували мама і бабуся. Вони з дитинства прищеплювали нам працьовитість, старанність. Як це часто буває в українській глибинці, жили ми дуже скромно, тримали господарство, город. Господарювали потроху.
– Про що в дитинстві мріяли, ким хотіли стати?
– Спочатку прагнув бути ветеринарним лікарем, мені біологія добре давалася. Можливо тому, після школи я вступив до Тернопільського національного педагогічного університету на спеціальність «Вчитель біології та хімії». Отримав диплом бакалавра. Потім прийшло усвідомлення, що це не моє покликання.
– Саме тоді зацікавилися динамічною галуззю роздрібної торгівлі?
– Зізнаюся, мені це було знайомо. Я років з дванадцяти їздив з мамою на ринок. Ми продавали там курей, яких самі вирощували. Також збирали полуницю на продаж. Доводилося шукати різні можливості заробітку. Мені це подобалося, здавалося цікавою грою, все якось легко давалося. Спілкуючись із з людьми, розумів, як вчинити правильно у кожній ситуації.
Тому, захистивши диплом, почав шукати роботу, пов’язану з торгівлею. Як тільки дізнався, що є вакансії продавця-консультанта в «АТБ», не роздумував ні хвилини. Приїхав до магазину, заповнив анкету, пройшов співбесіду – і мою кандидатуру затвердили.

smart

– Були впевнені в своїх силах чи все ж мали певні сумніви?
– Я з дитинства не боюся жодної роботи, готовий був працювати хоч продавцем, хоч вантажником. Прагну розвиватися, рости професійно, ставити перед собою сміливі цілі та досягати їх. Звісно, деякі побоювання були: чи приймуть мене, що буде за робота? Але від них вже скоро не залишилося й сліду. Керівник магазину все мені показав і розповів. Інші колеги також допомагали і добрим словом, і ділом. У перші дні, ясна річ, багато довелося вивчити, запам’ятати. Асортимент кожного магазину «АТБ» перевищує 3,5 тисячі найменувань. Все завжди має бути на своєму місці, бо так зручно і комфортно для клієнта.
У перший же день своєї роботи я купив собі блокнотик, куди записував все до найдрібніших деталей.
Пам’ятаю своє хвилювання, коли вперше працював біля каси. Колеги це помітили, заспокоїли, підтримали. Все пройшло добре.
– Як витратили перші зароблені гроші? Це ж особливий момент, коли отримуєш першу заробітну плату… – Перша зарплата у мене була невеликою, оскільки я влаштувався в кінці січня. А от в лютому вже вдалося частину грошей відправити в село близьким. Ну й собі дещо придбав. З’явилося відчуття стабільності, впевненості в завтрашньому дні.
– Робота в сфері ритейлу вимагає максимальної самовіддачі. Можна сказати, що ви в цьому вже досягли першого успіху, пішли на підвищення, стали товарознавцем, пройшли навчання на посаду заступника керівника. Що вам допомагає впевнено йти вперед, справлятися з будь-яким завданням?
– Маю підтримку мами та колег. Коли розумієш, що в тебе вірять, це налаштовує на нові звершення. Тобі все по плечу! Наприклад, коли мені запропонували посаду товарознавця, спочатку роздумував, чи зможу я працювати з документами, виконувати такі відповідальні завдання. Проте усвідомив, що це серйозний крок вперед, а треба ж розвиватися!
Коли запропонували пройти навчання на посаду заступника керівника, вже ніяких сумнівів не виникло. Зібрався і вирушив в учбовий центр «АТБ» – опановувати нову професію.
– Як ви проводите свій вільний час?
– Дуже люблю прогулятися Тернополем, випити запашної кави. Коли випадають довгі вихідні, то поспішаю до мами в село – допомагати по господарству. Зараз ось якраз врожай збиратимемо. Ну і, звісно, не забуваю про свій розвиток – люблю читати книги, відкривати для себе щось нове.

Автор: Галас



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *