Нещодавно Російська Федерація ввела санкції проти низки українських політиків. Потрапив під кремлівські санкції і п’ятий президент України Петро Порошенко. Наразі виникає питання чи не пов’язано це з тим, що перед виборами Порошенко та Медведчук знов вирішили розіграти партію на двох? Спробуємо проаналізувати.
Тільки лінивий не писав про те, що Петро Порошенко розпочинав свою політичну кар’єру в партії Медведчука СДПУ(о) ще в далекі 90-ті. Але справжнім тестом на співпрацю між двома «екс-есдеками» стало перебування Порошенка на посаді президента. Тоді на Банковій всерйоз розглядалася можливість проходження у другий тур президентських виборів разом із Порошенком лідера ОПЗЖ Юрія Бойка. Для цього потрібно було зробити першого «справжнім патріотом», а – іншого «ставлеником Кремля». І тим, і іншим опікувався Медведчук. Якщо у випадку із Бойком йому просто було потрібно організувати його зустріч з Мєдвєдєвим в Москві, то з Порошенком все було набагато складніше.
Тож було вирішено робити наступне. По-перше, публічно Петро Порошенко і Віктор Медведчук мали позиціонувати себе як непримиренні вороги. А, по-друге, непублічно підтримувати один одного. Про такі таємні зустрічі повідомляли журналісти програми «Схеми» на Громадському телебаченні, ще у листопаді 2018-го.
Тоді, протягом чотирьох місяців, журналісти вели спостереження за візітерами Петра Порошенка і виявили, що Віктор Медведчук регулярно приїжджав на Банкову. Також автори розслідування відмічали, що, напередодні введення Росією санкцій в листопаді 2018-го проти українських громадян та компаній, Порошенко і Медведчук зустрічалися щонайменше двічі – в Адміністрації Президента та вдома у Порошенка, в Козині. Тож політичний оглядач Громадського телебачення Максим Камєнєв не виключав можливість погодження санкційного списку між Медведчуком та Порошенком. Нічого не нагадує?
Тоді п’ятий президент не потрапив у список «санкційників» виключно завдяки своїй посаді. Адже персональні санкції проти глави держави не практикуються. Наприклад, ні Україна, ні наші партнери в ЄС та США досі не ввели персональні санкції проти Володимира Путіна, хоча такі санкції діють проти його оточення.
Сьогодні у Порошенка не має цього «імунітету» і тому його з легкістю внесли в нові вересневі списки російських санкцій. Зараз Порошенко, як і тоді намагається максимально для себе отримати дивіденди від того, що він і депутати його «Європейської Солідарності» потрапили у «чорний список» Кремля. Тож тепер сміливо можна «рвати на собі рубаху», демонструючи, що «ми справжні патріоти, бо нас Росія вважає ворогами».
Але українцям із короткою політичною пам’яттю слід нагадати, що саме Порошенко, а не Зеленський, як зараз дехто намагається продемонструвати, оцінював досягнення Медведчука у ТКГ у Мінську. Ось що він казав декілька років тому: «Є так звана гуманітарна група, яка займається виключно питанням звільнення заручників. Це – не мінська група. Вона є частиною Тристоронньої контактної групи. Дійсно, колишній голова Служби безпеки України призначив в цю групу представником Віктора Медведчука. Я маю визнати, що найбільш ефективним виявився Віктор Медведчук». Тоді екс-голові СБУ Наливайченко доводилось спростовувати слова Порошенка про свою причетність до призначення кума Путіна: «Варто освіжити йому пам’ять: ініціатива залучити Медведчука до процесу звільнення полонених належала виключно Петру Порошенку. Саме він дав вказівку щодо його призначення. Це відбулося у кабінеті президента в присутності міністра закордонних справ Клімкіна». Це підтвердив і сам Павло Клімкін у нещодавньому інтерв’ю Сергію Іванову: «У мінський процес його запросив Порошенко. І з самого початку була ідея, щоб Медведчук доклався до звільнення (полонених – ред.). Але потім, я так розумію, Медведчука використовували як додатковий канал якоїсь комунікації з Путіним. Я не знаю, чи використовували у 2014 році, але далі використовували. Думаю, так (це була ідея Порошенка – ред.). А хто ще міг прийняти рішення про залучення Медведчука? Більше ніхто».
Окрема історія із іншими непублічними зустрічами Порошенка під час перебування на посаді глави держави з соратниками Медведчука. Зокрема, мова йде про братів Суркісів. Зараз старший з них, Григорій, депутат – від ОПЗЖ. Ось що писало видання «Аргумент» про слова, які Петро Олексійович сказав на дні народження Суркіса-молодшого у 2018-му: «Ігор дуже багато зробив для України. А ще він вміє дружити». В цьому ж матеріалі «Аргумента» «Похищение Украины. Часть 1: «Под патронатом Петра Порошенко …», йдеться й про бізнес-зв’язки кума Путіна і п’ятого президента.
Також показовим є той факт, що колишній голова Адміністрації Президента Порошенка Ігор Райнін в цьому році очолив Харківську обласну організацію медведчуківської «Опозиційної платформи – За життя».
Тісна співпраця між Медведчуком та Порошенком спостерігається і на Львівщині. Всі львів’яни знають про те, що популярний в регіоні телеканал «ZiK» купив Віктор Медведчук, оформивши його на свого партнера і однопартійця Тараса Козака. Але не всі знають, що генпродюсером медіа-холдингу, куди входить «ZiK», Тарас Козак призначив Олексія Семенова, який до червня 2019-го працював на каналі «Прямий», який належить Петру Порошенку.
Як бачимо, публічна проросійська риторика Медведчука допомагає об’єднувати проукраїнського виборця навколо патріотичних гасел Петра Порошенка і «Європейської Солідарності», а публічна антиросійська «Євросолідарності» – виборців ОПЗЖ. А непублічно ці двоє непогано контактують і співпрацюють один з одним. Ось і виходить об’єднання Порошенка і Медведчука під спільним гаслом «За Солідарне Життя».
Ігор Логуш, Діло
