У політикумі Тернополя відбулася вкрай резонансна подія – з партії «Свобода» вийшов її багатолітній функціонер Леонід Бицюра. У п’ятницю 18 вересня він написав заяву про вихід з політсили, а вже у суботу 19-ого партія «Батьківщина» висунула його кандидатом на посаду міського голови Тернополя. При цьому Леонід Олексійович залишається позапартійним і займає друге місце у списку «біло-сердечних» до міської ради
Видання Політерно аналізувало ситуацію та намагалося змоделювати подальший перебіг мерської кампанії в Тернополі.
Йшов до цього довго
У партії Юлії Тимошенко не приховують задоволення від поповнення своїх виборчих рядів таким бійцем як Леонід Бицюра. І справді, переоцінити здобуття такого цінного кадра для «Батьківщини» вкрай складно. Пан Леонід має безцінний управлінський досвід і пройшов усі кар’єрні щаблі: від економіста, юриста, рядового службовця і заступника міського голови до заступника голови облдержадміністрації. У Тернополі за його ініціативи реалізовано цілий ряд соціальних проєктів: «Відкрите місто», «Громада і влада», «Безпечне місто», «Єднання поколінь», «Екологічна стратегія», «Міжуніверситетська науково-дослідна лабораторія розвитку міста», «Здоров’я тернополян», «Розвиток водосховища «Тернопільський став». Свого часу він пройшов стажування у муніципальному управлінні в США, Бельгії, Німеччині, Польщі, Словаччині, Грузії, Угорщині, Азербайджані, де переймав досвід з екології, економіки, державного та місцевого самоврядування, впровадження медичних, освітніх реформ, децентралізації, створення геоінформаційних систем і технологій в управлінні містами й регіонами.
Від жовтня 2006 року Леонід Бицюра обіймав посаду заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Від грудня 2010 — вдруге заступник міського голови Тернополя. Від квітня 2014 до серпня 2015 — заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Від листопада 2015 — втретє заступник міського голови Тернополя з питань діяльності виконавчих органів ради.
Як бачимо, чиновницький багаж у Леоніда Олексійовича вагомий. Причин хотіти підніматися далі по кар’єрним сходинам – більш ніж достатньо. Близько 15 років залишатися на других ролях – це справжні муки для амбіційної людини. А пан Леонід саме такий.
Із того, що стало відомо нашому виданню, виношував ідею самостійної гри Леонід Олексійович вже досить давно і лише з початку літа почав вибудовувати конкретний план. В цей самий час він приєднався до суспільної ініціативи «Батьківська платформа», яка об’єднала громадських діячів, духовенство, підприємців, експертів та представників ЗМІ навколо цілого ряду соціальних напрямків. Під час роботи цього органу Леонід Бицюра зблизився з головою Тернопільської міської організації ВО «Батьківщина» Миколою Сліпченком.
Мабуть, під час спілкування з паном Миколою заступник міського голови і висловив певне незадоволення своїми позиціями в системі координат партії «Свобода», можливо, відгукнулися якісь внутрішньопартійні конфлікти або непорозуміння з мером Тернополя. Та як би там не було, Микола Сліпченко запевнив пана Леоніда у готовності підтримати його у самостійному плаванні. Півтора місяці йшли перемовини і ось, напередодні висування кандидатів, Леонід Олексійович прийняв рішення – він виходить зі «Свободи» і йде на мерські вибори за підтримки «Батьківщини», не вступаючи у партію. Паралельно він числиться другим номером у списку політсили до міської ради. Сторінку партійності у своєму житті Леонід Олексійович перегорнув, про що і написав в профілі у Фейсбуці.
Які шанси у Бицюри перемогти
На сьогоднішній день, Леонід Бицюра має свій погляд на зміну структури міської ради, як він висловився на днях в інтерв’ю виданню «Терміново»: «на вдосконалення, модернізацію, на зміну риторики і діалогу з різними середовищами, зокрема інтелектуальними і бізнесовими». Та найцікавішою на наш погляд є теза пана Леоніда: «я зможу бути ефективним в залученні ключових інвесторів в Тернопіль».
«Я глибоко розумію економічні процеси, зокрема, і в області. Розумію, що потрібно змінити конструкцію взаємин з регіональною владою і сусідніми ОТГ, це має бути цілісний організм. Не може бути місто автономним від області. Мусить бути взаємодія, діалог», – сказав Бицюра в зазначеному інтерв’ю. І нехай його виборча риторика не буде вирізнятися гострою критикою міського голови.
Йому не потрібно атакувати міського голову, цим займаються партії і політики, котрі довгі роки знаходяться в опозиції. А Леонід Бицюра буде пропонувати. В його словах можна почути незгоду з його систематикою управління містом. Складається враження, що чоловік вирвався із застінків ворожого замку і, знаючи усі «ходи-виходи», готовий запропонувати маршрут здолання його лабіринтів. Пан Леонід справді розуміє механіку виконавчої влади і, що саме головне, знає куди місту потрібно рухатися в майбутньому.
Гуманітарний напрямок діяльності міської ради – вотчина Леоніда Бицюра. Його тут знає кожен прибиральник у школі і сторож в лікарні. Його поважає тернопільська інтелігенція, з ним рахуються різні політичні групи, він свій для молоді.
Що далі?
«Якщо я стану міським головою, громадяни будуть знати, куди ми рухаємось, що через 5 років в нас буде відбуватися. Трішки поміняємо стиль взаємодії з депутатами. Хочеться, щоб одразу після виборів ми сформували ті критерії, які будуть нас об’єднувати в міській раді, на яких принципах працюємо. Вважаю, депутати мають приймати активнішу участь у житті міста, орієнтуватися в тому, що відбувається, впливати на це», – зазначив у згаданому вже інтерв’ю Леонід Бицюра.
І це ще раз доводить, що пан Леонід має наміри вигравати. Звичайно ми розуміємо, що ідеальною за Бицюри міська рада не стане, але все ж певні практики повинні піти у минуле раз і на завжди. На їхньому місці повинні народитися: прозорі земельні аукціони, громадські слухання з суспільно значимих питань, громадський контроль за депутатами і їхня підзвітність виборцям, тощо.
Леонід Бицюра каже, що у нього дуже серйозні наміри і він готовий взяти на себе відповідальність – і за місто, і за ту політичну партію, яку веде на вибори по Тернополю. І що є самим цікавим у даній ситуації – Леонід Олексійович дуже добре знає свого опонента, усі його слабкі і сильні сторони. Це може стати вирішальним у битві за головний кабінет на Листопадовій.
