Від тернопільських журналістів “Суспільного” вимагають пояснень, чому вони протестують проти скорочень

Від журналістів Тернопільської філії Суспільного мовлення, які брали участь в акції протесту проти скорочення регіонального мовлення, вимагають надати письмові пояснення «причин відсутності на своєму робочому місці».

Через місяць після оприлюднення у соцмережах фотографій, на яких співробітники ЗМІ позують на вулицях Тернополя із плакатами проти скорочення обсягів регіонального мовлення та звільнення персоналу, керівництво філії Суспільного мовлення почало пред’являти претензії учасникам акції. Зі зверненням про захист колеги звернулися до керівництва Національної спілки журналістів України.

«24 червня 2020 року в робочий час Ви перебували на вулицях міста, що підтверджено фотографіями», – йдеться у письмовій претензії керівництва філії до кореспондентки теленовин Світлани Лазорик з вимогою надати пояснення причин відсутності на роботі.

У зверненні до НСЖУ Світлана Лазорик визнає, що разом із іншими журналістами філії UA:Тернопіль взяла участь у мирній акції на підтримку розвитку регіонального суспільного мовлення. Але акція відбувалася 23 червня і «під час обідньої перерви з 13:15 до 13:25 згідно зі статтею 66 Кодексу Законів про працю» («Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи»).

Журналістка розцінює такі дії адміністрації як моральний тиск та замах на свободу слова.

• Мені створюють нестерпні умови праці та шукають привід, щоб звільнити з роботи, або скоротити  під час чергового етапу реформування Суспільного мовлення, – обурюється Світлана Лазорик.  – Чи такі стандарти роботи має демонструвати мовник, який фінансується за гроші держбюджету?

Підтверджує слова колеги і радіожурналістка Оксана Цвик, від якої адміністрація тернопільської філії теж вимагала пояснень щодо участі в акції протесту проти скорочень, які в регіональних філіях проводить керівництво Суспільного мовлення.

• Наші цілі – благородні! Ми виступаємо за збереження місцевого мовлення, а до мене поставилися як до злочинця, – говорить у коментарі НСЖУ Оксана Цвик. – Мої пояснення прийняли усно, але ситуація для мене, людини із 20 роками ефірного стажу, вкрай неприємна.

Всього у акції протесту в червні брали участь четверо співробітників Тернопільської філії Суспільного мовлення, але один вже звільнився з роботи, а ще одна колега перебуває у відпустці.

«Я  працюю у цій телерадіокомпанії з 1997 року,  але з таким тиском, упередженим ставленням до себе, прихованими проявами ейджизму та мобінгу зіткнулася вперше», – говорить журналістка Світлана Лазорик, яка є мамою трьох дітей.

У Національній спілці журналістів України засуджують тиск на колег, які виступають з критикою реформ, які впроваджує керівництво Суспільного мовлення.

• Журналісти мають право на протест і на захист своїх трудових прав, а такі вимоги давати письмові пояснення про «підтверджене фотографіями» перебування на вулицях міста є обурливими, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – В Суспільному мовнику мають поважати право колег на свою оцінку процесів, які проходять у найбільшій телерадіокомпанії України. Необхідно не переслідувати співробітників за конструктивну критику, а  йти на діалог. Очевидно, що нинішня стратегія різкого скорочення місцевого суспільного мовлення – до менше години в телеефірі кожної філії – є конфліктною та неприйнятною ні для співробітників регіональних філій, ні для місцевої аудиторії.

Нагадаємо, що НСЖУ вже інформувала про суттєве скорочення з липня місцевого мовлення в ефірі регіональних філій Суспільного мовлення у публікації «Година ефірного часу – це вирок для кожного регіонального телеканалу Суспільного».

Національна спілка журналістів України звернулася із листами щодо втілюваної стратегії розвитку регіонального суспільного мовлення та ситуації зі скороченням місцевого мовлення і звільненням персоналу до голови Наглядової ради ПАТ «НСТУ» Світлани Остапи та Голови Правління ПАТ «НСТУ» Зураба Аласанії.