Про мотиви об’єднання аграріїв України в партії “За майбутнє”, що таке економічний патріотизм, та яке “аграрне” майбутнє нас чекає, ділився в блозі головного редактора https://agropolit.com/ Наталії Білоусової народний депутат з Тернопільщини, секретар аграрного комітету парламенту Іван Чайківський.
“Я був в Аграрній партії досить довгий період і не шкодую про це. Чому я там був? Я аграрій за покликом душі та за призначенням. Я той аграрій, який усе життя працює з людьми, на землі. Вважаю себе патріотом своєї країни, тому що в мене немає жодної гривні за кордоном. Всі гроші, які я заробив у компанії «Агропродсервіс», інвестував в українську економіку. Вони всі працюють тут. Я цим пишаюся. І хоч зараз перейшов від Аграрної партії в партію «За майбутнє», та не став іншим, залишаюся аграрієм. Сьогодні в нашій партії є достатня кількість аграріїв, які теж разом зі мною працюють. Думаю, що в партії «За майбутнє» будемо займатися сільськогосподарським напрямом, відстоювати аграрні інтереси, бо для України – це 20% ВВП, додана вартість. Водночас, частку аграрного ВВП ми маємо збільшувати. І слід розуміти, що аграрний сектор – це не тільки вирощування пшениці, а ще й машинобудування, ІТ, наука, сільська медицина, розвиток сільських територій тощо. Це теж потрібно активно розвивати. Нашим аграрним сектором потрібно займатися. В ідеологію партії «За майбутнє» логічно лягає український економічний патріотизм, а економічний патріотизм – це саме те, що роблять сьогодні наші аграрії. Тому я думаю, що в партії «За майбутнє» ви будете бачити ще багато сільгосптоваровиробників: від малих фермерів до великих аграріїв. Партія «За майбутнє» у парламенті вже складається з 24 мажоритарників. Це господарі, які самі себе зробили, які зуміли своїм авторитетом, своєю працею досягнути певних вершин. Зараз наші депутати представляють інтереси понад 4,5 млн виборців. Це досить багато”, – вважає Іван Чайківський.
В чому логіка економічного патріотизму?
Розвиток власної економіки, що принесе нові робочі місця, додану вартість та наповнення податками всіх рівнів бюджету.
Іван Чайківський наводить свій план, як можна виправити економічний перекос у взаєминах з ЄС і наповнити українську економіку правильним протекціонізмом?
Перший – прийняти закон про торгівлю. «Щоби фермер розвивався і прийшов у супермаркет, на полиці, йому зараз це зробити нереально. Слід спочатку заплатити за захід в супермаркет, за полицю і так далі. Ще фермер повинен мати стільки обігових коштів, аби на 60 днів кредитувати власника супермаркетів. Адже кінцевий споживач купує в магазин товари за гроші, а власник магазину ці кошти бере, купує продукцію за кордоном, продає її, а потім через певний час повертає гроші за виручений фермерський товар. Він фактично користується, як кредитом, коштами виробника і це неправильно», – пояснює Чайківський.
Другий крок – створення доданої вартості.
Простий приклад – тваринництво. Якби уряд був дійсно українським і захищав товаровиробника, то прийняли б державну програму на кілька років з потужною державною підтримкою переробки. Натомість отримали пропозицію на наступні 3 роки – 5 тис. грн на одну корову з телям і не більше 50 тис. грн на одне господарство. Що за підтримка? На сміх курям. Нетель коштує 60 тис. грн. Фермер погодиться на таких умовах фермерувати? Ні, бо ці гроші для нього не будуть мотивацією. Він краще працювати на тракторові і отримає в місяць 2 тис. доларів, тобто до 600 тис. грн в рік. Тому держава має розробити чітку програму на 5 років з підтримки тваринництва і загалом стимулювання доданої вартості», – пояснює він.
Третє – зрошення. «Коли сьогодні на півдні наші аграрії не мають ресурсу, щоб купити електроенергію для поливу полів, то чому б уряду не прийняти постанову і в нічний тариф дати безкоштовно енергію на полив полів Херсонської, Миколаївської чи Запорізької областей? Чому цього не може бути?», – резюмує він.
Четверте – реанімація постраждалих від природних катаклізмів аграріїв Бессарабії.
Зрозуміло, що коштів на компенсацію по 5 тис. грн на 1 га, як просять аграрії, немає, але чому б не зробити як пропонує Ігор Петрович Палиця: дати на два роки пільги зі сплати податків саме для фермерів, у яких вигоріли 380 тис. га посівів?», – каже народний депутат Іван Чайківський.
Тож, логіка «За майбутнє» – об’єднати господарників, які знають як і зможуть змінити країну. Перекладаючи на мову агро, вони хочуть аби аграріїв не розтягнули по різних політичних проєктах, а вони приєднувалися до лав «За майбутнє» і разом з ними заходили у керівні органи ОТГ, облрад та райрад і ставали господарями на своїх територіях. А далі – готувалися до виборів у парламент та змінювали країну.
У депутатській групі «За майбутнє» є депутати як із різних політичних сил, так і безпартійні. Група заточена на прийняття законів із подолання глибокої кризи в економіці й промисловості.
На думку політологів, «За майбутнє» має хороші електоральні шанси і стоятиме на засадах господарників.
