Якби вибори до Верховної Ради відбувалися в кінці травня – на початку червня, в парламент пройшли б три-чотири партії: “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська Солідарність” та можливо “Батьківщина”.
17,1% проголосували б за партію «Слуга народу»,
10,8% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя»,
9,9% – за партію «Європейська Солідарність»,
4,9% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
2,9% – за партію «Сила і Честь»,
2,9% – за «Партію Шарія»,
2,8% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
2,3% – за партію «Голос»,
1,8% – за партію «Громадянська позиція»,
1,6% – за партію «Українська стратегія Гройсмана»,
1,4% – за партію «Свобода»,
1% – за партію «Опозиційний блок»,
0,9% – за партію «Самопоміч»,
0,5% – за партію «Національний корпус»,
за інші партії – загалом 0,5%,
3,3% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
19,4% – не визначилися, за кого голосувати,
1,6% – відмовилися відповідати на запитання,
14,7% – сказали, що не будуть голосувати на виборах.
Якщо розрахувати відсотки щодо тих, хто прийде на вибори, то отримаємо такі результати:
Для нас є цікавими є дані в Західному макрорегіоні України (Волинська, Рівненська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Хмельницька, Чернівецька області):
Опитування, проведене в кінці травня-на початку червня, складалося з двох незалежних вибірок (2000 респондентів у кожній вибірці), які реалізовувалися послідовно: за першою вибіркою опитування було проведене протягом 24-31 травня, за другою вибірок – протягом 31 травня-4 червня. Це дозволяє аналізувати рейтинги кандидатів окремо для кожної з цих вибірок.
Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 1,7% для показників близьких до 50%, 1,5% — для показників близьких до 25%, 1% — для показників близьких до 10%, 0,8% — для показників близьких до 5%, 0,4% — для показників близьких до 1%.
This website uses cookies.
