Заборона на в’їзд, ретельні перевірки, закриті кордони. Це не повернення в роки Холодної війни, це реальність в якій живе об’єднана Європа у часи кризи коронавірусу. Пандемія COVID-19 зробила майже неможливе, вона обмежила фундаментальні свободи ЄС. Однією із жертв коронавірусу стала Шенгенська зона, перетворившись у загрозу життю і здоров’ю європейців.
Для довідки, Шенгенська зона була створена у 1995 році і на даний момент в неї входять 22 країни ЄС плюс Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн і Швейцарія. The Economist підрахував, що щорічно відбувається близько 1,3 мільярда перетинів кордонів, а важливість зони для торгівлі оцінюється в 2,8 трильйона євро. Фактично, Шенген є життєво необхідною частиною функціонування ЄС. Частиною, яка зараз перебуває у стані коми.
Довгоочікувана інтервенція з Брюсселю
13 травня Європейська комісія представила рекомендації безпечного відновлення подорожей між країнами ЄС. Цей документ став однією з відповідей керівництва Європейського союзу на критику, яка почала доноситись з країн-членів через неефективне реагування на коронавірусну кризу. Також рекомендаціями Брюссель зробив спробу заспокоїти мільйони європейців перед відкриттям літнього туристичного сезону.
Комісія запропонувала країнам-членам відкривати кордони у 3 фази. Спочатку свобода пересування має надаватись «основним» (essential) працівникам. Наступна фаза передбачає поступове відкриття кордонів між країнами, в яких епідеміологічна ситуація перебуває під контролем. І, нарешті, останньою фазою буде здійснено повне відкриття і знято всі заборони.
Чи можуть ці рекомендації реанімувати свободу пересування у Шенгенській зоні у найближчий перспективі? Враховуючи непередбачуваний і стрімкий характер коронавірусу це малоймовірно.
Об’єднана роз’єднана Європа
Пандемія вдарила по одній із найболючіших ран ЄС, яка не повністю загоїлась з часів мігрантської кризи 2015 року. Йде мова про єдність і про взаємну солідарність. Коронавірус закрив кордони країн-членів і ще більше фрагментував розхитаний кризами союз. Європейській комісії не вдалось ефективно очолити боротьбу з вірусом і країни залишились сам на сам у боротьбі з невидимим ворогом.
Криза стала таким собі подарунком для євроскептиків з усіх кутків Європи. В Італії, яка пережила і досі бореться з одним із найгірших спалахів вірусу у світі, почали гучніше говорити про «зраду ЄС»». Нещодавні опитування показали, що майже 67% італійців вважають перебування в ЄС «недоліком». Швеція пішла своїм шляхом реагування на кризу, тим самим ігноруючи загальноєвропейську солідарність. У Німеччині, яка класично вважається оплотом європейської ідеї, Конституційний суд ухвалив рішення, яке підриває засади права ЄС.
І хоч ці дії є незалежними одна від одної, всі вони так чи інакше стосуються існування ЄС і несуть екзистенційну загрозу його майбутньому. І майбутньому Шенгену. Також не можна не враховувати негативний вплив Брекзіту на саму суть європейської ідеї.
Кроки до нормалізації
Незважаючи на небезпеку COVID-19, країни Європи повільними кроками тестують вихід з ізоляції. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у інтерв’ю Expresso Sunday сказала, що європейці знаходитимуть «розумні рішення» (smart solutions) для літнього відпочинку. Такі рішення з’являються.
Першими відкрились три країни Балтії утворивши тревел-коридор для своїх громадян. Австрія відкриває кордон із сусідами з 15 червня, Німеччина також слідує цьому принципу. Але кожна з цих лібералізацій відбувається по жорстким правилам і з негайним відновленням ізоляційного статусу кво, якщо щось піде не так.
Особливо уважно Європа слідкує за південними країнами, для яких туризм є однією з найважливіших частин економіки і які опинились перед надзвичайно складною дилемою. В пам’яті ще свіжі трагічні світлини з лікарських фронтів Італії та Іспанії. І тут ми маємо наразі два протилежних підходи. Іспанія вводить 14-денний карантин для всіх приїжджаючих з-за кордону, тим самим ставлячи хрест на цьогорічному туристичному сезоні. Італія, натомість, вирішила відкрити кордони з 3 червня, в тому числі і для туристів. Час покаже, чи вірні були це рішення.
Надія на краще
З самого часу його заснування, ЄС еволюціонував у моменти кризи і ефективно змінювався відповідно до вимог часу. Пандемія коронавірусу є дуже серйозним тестом на єдність союзу. З ідеологічної сторони адекватна відповідь інституцій ЄС на цей виклик може посилити його авторитет серед країн-членів.
Щодо Шенгенської зони, то свобода пересування об’єднаною Європою є одним із найважливіших досягнень другої половини двадцятого сторіччя. І виявляється однозначним, що таке положення речей необхідно зберігати і в пост-COVID-19 Європі заради стабільності і панування фундаментальних цінностей. Будемо сподіватись, що Шенген не тільки переживе цю пандемію, але й вийде з неї сильнішим.
Павло Федикович – позаштатний журналіст CNN, BBC, The Independent, The Irish Times та проєктів Ради Європи
Джерело: Радіо “Свобода”
