Щороку навесні українці починають спалювати суху траву. Попри попередження пожежників про небезпеку, селяни палять цілі поля. Люди вірять у міф про корисні властивості попелу для ґрунту, або палять сухостій заради забави, не розуміючи якої великої шкоди завдають довкіллю.
Чорнобиль у вогні
За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, з початку року пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем. Особливо показовим прикладом небезпеки підпалу сухостоїв є нещодавня пожежа в Чорнобильській зоні. Пожежу, яка розпочалася 4 квітня, вдалося приборкати лише через 10 днів. Станом на 20 квітня досі тліють кілька ділянок поблизу населених пунктів Розсоха, Крива Гора, Рудьки. Загалом до гасіння пожежі залучили понад 1350 людей і 300 одиниць техніки, у тому числі вертольоти, які скинули понад 500 тонн води.
За словами директора Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Володимира Демчука, осередки пожежі, що залишились, не загрожують лісовим масивам та іншим територіям зони відчуження. На щастя, вогонь не дістався сховища ядерних відходів, але вже завдав чимало шкоди. Вщент згоріли 12 сіл, зокрема, Лелів, Копачів, Поліське та Грезля. Через пожежу багато тварин втратили свої домівки. У мережі можна побачити відео, як коні Пржевальського тікають від вогню по спалених полях. У Держагентстві з управління Зоною відчуження кажуть, що збитки від пожежі сягають десятків мільйонів гривень.
Причина цієї катастрофи – люди. Поліція вже затримала двох винуватців пожежі. Як пояснив поліцейським один із паліїв, він задля забави підпалив траву, потім вітер перекинув вогонь далі. Правоохоронці відкрили провадження за статтею Кримінального кодексу щодо знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу. Наразі триває слідство. На необхідності суворого покарання паліїв наголосив і Президент Володимир Зеленський.
«Вже затримано осіб, які спровокували виникнення пожежі, і вони понесуть сувору відповідальність», – наголосив глава держави.
Екоактивісти кажуть, що ситуація із підпалом лісу у зоні відчуження привернула увагу всієї країни. Але навряд чи вона навчить українців важливості пожежної безпеки, тому єдиний ефективний захід – високі штрафи.
«Люди найчастіше спалюють стерню. Вся справа полягає у тому, що землю кожного року необхідно переорювати, а це набагато більші витрати. Тобто власникам земельних ділянок простіше підпалити траву і заплатити штраф, ніж зорати землю. Так, на жаль, відбувається кожного року», – пояснює співголова ГО «Асоціація зелених України» Марко Шпікула.
Досі мінімальний штраф за порушення пожежної безпеки складав 300 гривень, а максимальний – 5 тисяч грн. Тож палії не надто боялись порушувати закон, економлячи на роботі в полі. Але після ухвалення нового закону все повинно змінитись.
Нові штрафи для паліїв
13 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який посилює відповідальність за спалювання сухої трави. Згідно з документом, штраф за знищення або пошкодження рослинності вогнем підняли у 18 разів – з 5 100 грн до 91 800. Максимальний штраф за підпали рослинності навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав сягнув 153 000 гривень. За випалювання трави на землях сількогосподарського призначення тепер навіть можуть покарати обмеженням волі на строк від двох до п’яти років.
За порушення пожежної безпеки в лісах громадянам доведеться заплатити від 1 530 грн до 4 590 грн, а посадовим особам – від 4 590 грн до 15 300 грн. За випалювання луків, пасовищ, парків та газонів у населених пунктах – можна отримати штраф у розмірі від 3 060 гривень до 6 120 гривень. Випалювання рослинності на території заповідників коштуватиме від 6 120 до 30 600 грн.
Мінімальний штраф за забруднення повітря, яке створило небезпеку для життя, підвищили у 20 разів – з 1700 гривень до 30 600 гривень. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, розмір штрафу залежатиме від масштабів шкоди, завданої палієм. Штраф за забруднення повітря накладатимуть відповідно до експертизи стану навколишнього середовища.
Закон уже набув чинності. Тож цієї весни паліям слід зайвий раз подумати перед тим, як завдавати шкоди природі.
This website uses cookies.
