Олена Гаврилюк працює хірургом-проктологом у Монастириській лікарні. Медик одна з понад три десятки персоналу райлікарні, які підхопили COVID-19.
Нині жінка бореться з недугою вдома. Разом з нею переносить коронавірус і її батько. У мами, чоловіка і трирічного сина, – симптомів немає. У ситуації, яка склалася, розповідає, головне – зберігати спокій. А цього за восьмирічний досвід нелегкої праці хірурга навчилася.
Як бореться з коронавірусом розповіла журналістам Першого інтернет-телебачення Тернопільщини МедіаТОР.
Тиждень тому в Олени Гаврилюк тест-система підтвердила COVID-19. Медик такому результату не здивувалася, епідемія, каже, очікувана. Вона, як і решту співробітників, контактувала з першою хворою медсестрою Галиною Радловською. Тому ще до початку перших симптомів почала приймати противірусні препарати.
– Лікарі завжди першими стикаються із різними захворювання, у тому числі й інфекційними. Ми мусимо перестраховуватися. А одна маска й рукавички – це не захист. Я чергувала 19 березня, тоді й контактувала з медсестрою. Розуміла, що ймовірність зараження висока. Відтоді з рідними самостійно вирішили пити противірусні.
Перші симптоми – гарячка й кашель
Перші симптоми проявилися на шостий день після контакту з інфікованою. В Олени піднялася температура до 38 градусів. Турбував біль у м’язах шиї, головний біль, сухий кашель. Такі симптоми були два дні, головний біль супроводжував до тижня. Нині, розповідає, температури немає, але ще кашляє. Загалом, недуга проходить у легкій формі.
Після забору – на карантин
Двадцять шостого березня Олена Гаврилюк здала мазки для тест-системи ПЛР. Одразу після забору пішла на карантин. Вдома живе з чоловіком, трирічним сином Євгеном і батьками.
– Не хвилюєтесь зараз за рідних, синочка? – питаю. А ви б не хвилювалися? – відповідає.
– А проводили їм тестування на коронавірус? – Хто? У нас тест-систем обмаль. Спершу обстежують усіх медиків. Зробили також тест батькові, у нього була температура, коронавірус підтвердився. Маму, чоловіка й дитину не обстежують. У них немає симптомів.
Самоізолюватися, каже, немає куди, дитині три рочки, жити в іншому місці не може. До того ж контактувала з усіма ще до підтвердження. Тому лікуються нині разом, приймають вітаміни, дотримаються збалансованого харчування і виходять на свіже повітря у межах подвір’я.
– Є симптоми – знімаємо, є відносний протокол лікування – користуємося. Якщо є ознаки ускладнень, задишка, для прикладу, треба вживати серйозніші заходи.
Хто доставляє продукти?
– Продукти нам ніхто не доставляє. Закуповує їх чоловік, попередньо, звісно, одягає всі засоби захисту. У магазині дезінфікує руки, забирає необхідне, дотримується дистанції, з іншими не контактує. Приїжджала поліція, перевіряла чи ми вдома, періодично збирають інформацію.
Кожна хвороба, вважає медик Олена, дається людині, аби задуматися над своєю поведінкою. Тому зараз більше часу проводить з дитиною, також використовує вільні години для свого розвитку і вдосконалення.
– Захворіли, значить заслужили. Сприймати потрібно адекватно і робити висновки: змінюватися, жити ну й не забувати про рекомендації медиків.
– Паніки немає? Яка паніка, – каже. – Ми нічого не змінимо з нею, вона лише заважає. Основна мета – одужати і працювати далі. Зараз мені дуже шкода медичного персоналу. Весь день бути в захисному костюмі – надзвичайно важко. Так вийшло, що зараз я вдома. Слава Богу, хвороба проходить легко. А ті люди постійно думають: «лиш би не заразатися», «як витримати у захисному костюмі. От їм важко дуже і психологічно, і фізично.
