Верховна Рада 30 березня ухвалила закони для боротьби з коронавірусом і його економічними наслідками. Відповідно до умов карантину, усі депутати в сесійній залі були у захисних масках, рукавичках, а деякі навіть у окулярах.
Вперше в історії Рада провела три позачергових засідання, адже на порядку денному було чимало критично важливих питань – від кадрових призначень до законів, необхідних для отримання кредиту МВФ. Більше про важливі рішення дізнались наші експерти.
Пільги для бізнесу і соціальний захист громадян
Найперше депутати підтримали закон про соціальні та економічні гарантії на час карантину. Закон №3275 спрямований на захист підприємців та працівників, недопущення неконтрольованого зростання цін, забезпечення населення і медиків необхідними товарами.
Умовно закон можна розділили на кілька блоків. Перший – це підтримка бізнесу. Так, до 30 червня продовжено мораторій на проведення неподаткових перевірок, а до 31 травня підприємці звільняються від штрафів та пені по ЄСВ. Водночас орендарі, які не можуть користуватися нерухомістю або іншим майном через карантин, звільняються від сплати орендної плати. Також закон передбачає збільшення лімітів для ФОПів, які користуються спрощеною системою оподаткування. Так, для підприємців першої групи максимальний обсяг доходів збільшено з 300 тис. до 1 млн грн, для другої групи – з 1,5 млн до 5 млн грн, для третьої – з 5 до 7 млн грн.
Другий блок закону стосується соціального захисту населення. Відтепер карантин є підставою для отримання допомоги по безробіттю, яка призначатиметься з першого дня надання цього статусу. На період карантину соціальні виплати будуть продовжуватись автоматично. Крім того, закон передбачає звільнення від штрафів та пені за споживчими кредитами, взятими до 2017 року, а також забороняє банкам підвищувати відсоткові ставки.
Багато положень закону передбачають додатковий захист працівників. Якщо з незалежних від нього причин працівник не може виконувати свою роботу – за ним зберігається середній заробіток. Ця норма, наприклад, стосується вчителів та вихователів у дитячих садочках.
«Українське законодавство виявилося непідготовленим і для врегулювання роботи з дому. Тож внесли низку норм, які спростять підприємцям організацію дистанційної роботи та гнучкого графіку працівників. Щоб зменшити ризик звільнень або відпусток за власний рахунок, доручили Кабінету міністрів терміново підготувати кредитну програму для підприємств на підтримку зарплатних фондів, а також системну економічну програму виходу з кризи, щоб підтримати бізнес та пріоритетні галузі», – пояснює голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Допомога медикам і штрафи за спекуляції
Антикризовий закон передбачає низку заходів для медицини. Зокрема, профільні ліки та медзасоби, спрямовані на боротьбу з коронавірусом звільняються від ПДВ, а виробники дезінфекторів тимчасово звільняються від обов’язкової реєстрації продукції в МОЗ. Медики, які займаються боротьбою з коронавірусом, отримають значні доплати.
Зараз чи не найдужче підтримки держави потребують лікарі. Тому, ухваливши сьогодні відповідні закони, ми запровадили доплату медичним та іншим працівникам, які безпосередньо задіяні у роботах з ліквідації захворювання на коронавірусну хворобу. Вона складатиме 300% заробітної плати.
Одна з проблем карантину – це різке підвищення цін на маски та продукти першої необхідності. Відповідно до закону, уряд отримав можливість контролювати ціни і карати штрафами за їхнє завищення. Найближчим часом Кабмін повинен розробити і затвердити перелік соціально значущих товарів, на які будуть встановлені граничні ціни: окремо для гуртової та роздрібної торгівлі. За необґрунтоване завищення цін громадянам доведеться платити штраф 1700 грн, а посадовим особам – 2550 грн.
Разом із посиленням захисту населення Рада провела кілька важливих кадрових змін. Замість Іллі Ємця посаду міністра охорони здоров’я посів екс-глава Одеської ОДА Максим Степанов, а міністром фінансів замість Ігоря Уманського став Сергій Марченко. Саме їм тепер належить очолити боротьбу з епідемією коронавірусу в Україні.
Передумови співпраці з МВФ
Третє за день засідання Ради було присвячене законам, необхідним для отримання Україною допомоги від міжнародних партнерів. Йдеться про закон про неповернення збанкрутілих банків, який є однією з найважливіших умов МВФ, і відкриття ринку землі. На початку засідання до депутатів звернувся Президент Володимир Зеленський.
«Для нас дуже важлива підтримка економіки України. Дуже важливо, щоб відбулось підписання меморандуму з МВФ, і ви прекрасно знаєте, що дві головні умови – це закон про землю та банківський закон. Ви прекрасно знаєте суми, які ми можемо отримати через меморандум з МВФ. Сьогодні важливо підтримати нашу економіку. Це кров для нашої економіки», – наголосив глава держави.
У підсумку закон про банківське регулювання ухвалили у першому читанні 267 голосами «за». Він передбачає невідворотність процесу виведення банків з ринку, оскільки відповідне рішення Національного банку не можна буде скасувати або призупинити за рішенням суду.
Уже в ніч на 31 березня відбулось вирішальне голосування за земельну реформу. Депутати остаточно ухвалили відкриття ринку землі з 1 липня 2021 року. Через понад 4 тисячі правок на друге читання цього законопроекту депутатам знадобилося майже два місяці.
Експерти кажуть, що завдяки ухваленим законам Україна може отримати від Міжнародного валютного фонду збільшене фінансування до 10 млрд доларів, яке буде включати 5,5 млрд по трирічній програмі та 4,5 млрд допомоги для подолання коронавірусу.
Попри карантин для усієї країни, українські депутати провели у сесійній залі майже десять годин, закінчивши останнє засідання після опівночі. Підсумком цієї екстремальної роботи стало не тільки посилення соціального захисту українців, а й рішення, які дозволять стабілізувати економіку.
