Земельний закон: кого продала вночі Верховна Рада?

Тільки в Україні державу можна продати за ніч — Верховна Рада підтвердила. 259 народних депутатів ухвалили закон про розпродаж землі, з яким не погоджуються 80% українців.

206 голосів назбирали у залишках монобільшості «Слуги народу». 12 — у депутатській групі «Довіра», контроль над якою приписують найбільшому латифундисту України Андрію Веревському та найбагатшому олігарху України Рінату Ахметову. 5 дали позафракційні: «слуга»-спікер Дмитро Разумков, «слуга»-віцеспікер Руслан Стефанчук, топ-менеджер з ДТЕК Ахметова — Вікторія Гриб, топ-менеджер з «ММК ім. Ілліча» Ахметова — Сергій Магера і топ-менеджер з «Метінвесту» Ахметова — Муса Магомедов. Разом — 223. І це нікого не здивувало.
Вразило інше — рішення «Європейської солідарності» й «Голосу». Учорашня «жорстка опозиція» раптово увійшла в коаліцію і додала владі голосів, яких саме не вистачало: 23 і 13 відповідно.
Чому? «Вголос» запитав у експертів.
Олександр Кочетков, політтехнолог:
А що, «Європейська солідарність» із «Голосом» колись були в опозиції? Це смішно. Опозиція — це ті, хто мають ідеологічні неспівпадіння із владою. Які ідеологічні неспівпадіння можуть бути в олігархічних партій? Позиція «Голосу» – це позиція бізнесмена Пінчука. Позиція «Європейської солідарності» — це позиція бізнесмена Порошенка, який сам займається аграрним бізнесом і має 300 000 га землі у власності. То чого ви дивуєтеся, їм просто вигідно! А от заяви про «опозиційність» — це лише констатація того, що їм не пропонують посад у владі.
Крім того, від самого початку роботи цієї Ради було очевидно: Порошенко готовий на будь-яку співпрацю із монобільшістю, якщо взамін його перестануть переслідувати. І з «Голосом» було очевидно: це не є самостійна партія, там нема ідеології. Це типове олігархічне утворення типу «Самопомочі» —на один термін у Раду зайшли, що їм сказали — зробили, і вмерли як партія. Може, 2-3 депутати згодом перебіжать в іншу партію.
Зараз Порошенко отримав індульгенцію від переслідування, гроші має, насуваються дострокові парламентські вибори — він щось нове влаштує. Ви ж зрозумійте: епідемія закінчиться, економічні проблеми піднімуться, а відповідей влада не має. Транші МВФ приходять, але витрачають їх переважно на погашення старих боргів і підтримку гривні, та аж ніяк не на реальний розвиток економіки. Крім того, реальні опозиційні сили — та ж парламентська «Батьківщина» та позапарламентські націоналісти і добровольці — виходитимуть на протести. Їх підтримає малий і середній бізнес, який вкрай незадоволений нинішньою ситуацією. Це змусить провести перевибори. Тож Порошенко знову об’єднається з кимось, знову переназве свою партію, знову вкладеться в масштабну піар-кампанію, наш виборець знову не розбереться — і він залетить у новий Парламент. Якщо, звісно, суспільство нарешті не візьметься за голову.

Ігор Луценко, екснардеп:
Шановні противники Петра Олексійовича, котрих лев’яча частка від усіх 73%, вас обманули! Ніякого притягнення до кримінальної відповідальності «кривавого бариги» не буде. Хто б ви не були – націонал-патріот, котрий був проти торгівлі на крові, чи обиватель, котрий стомився від війни і за дружбу зі східними людоїдами – вас кинули, ваші надії нова влада обміняла на свої приватні забаганки.
Попередній режим тепер де-факто поза досяжністю правоохоронців, Кононенки-Свинарчуки можуть спати спокійно. В черговий раз протест українців проти несправедливого устрою продали і перепродали. Ну, добре, що з витрат – не сотні загиблих, а лише певна кількість паперу на голосування.
Залізобетонне правило про безкарність масштабних крадіжок ще раз підтверджено. Ворон зміняє ворона, ворон ворону око не виклює, просто покаркають одне на одного. Окремі привітання «юристу» Портнову, котрий годував своїх фанатів обіцянками когось провчити і виховати.
І ще. Зацініть пріоритети. Перед обличчям епідемії та економічної скрути НЕ приймається нова версія бюджету, НЕ призначається міністр енергетики, натомість голосується питання, котре ну зовсім не потребує нагального вирішення, і може почекати хоча б пару тижнів. Петро Олексійович, мої вітання! Ви їх зробили разом!

Андрій Золотарьов, політтехнолог:
«Голос» послідовно був за розпродаж землі. А Порошенко — розміняв кримінальне переслідування на підтримку Зеленського.
Рік тому Зеленський на сцені казав Порошенку: «Я — ваш вирок!» Через рік Порошенко опинився у ролі політичного партнера Зеленського. Це стане дуже потужним чинником обвалу рейтингу Зеленського. Коли ти береш у партнери того, кого обіцяв саджати, це розбиває електоральне ядро. Це закон політтехнології. Якби Зеленський протиснув цей закон, спираючись на «Батьківщину», це було б природньо. А коли ти спираєшся на свого політичного супровтивника — це деморалізує твій електорат.
Далі питання землі не зійде з порядку денного. Це додасть балів тим, хто послідовно виступав проти, адже й 80% населення — проти розпродажу землі. І оці «поступки», на які влада пішла в останній редакції проекту закону — реально нічого суттєво не змінюють. Вони не перекривають доступ до українських земель іноземним латифундистам та місцевим олігархам.

Степан Хмара, Герой України:
А що, Порошенко інший, ніж Зеленський? Та сволота 5 років грабувала Україну, боялася назвати Росію агресором і нічого не робила для України! Команда Порошенка була командою руйнівників, а тепер на її місце прийшли ліквідатори! Вони докінчують те, що не докінчив Порошенко. І вчора вони всі показали свої обличчя. Це покидьки, це вороги народу. Їх обох на ешафот потрібно!
Якби Порошенко залишився при владі, він би те ж саме зробив! Він же сам розпоряджається понад 300 000 га землі! Він мільярдером завдяки чому став? Напрацював? Він весь час був при владі! Він на халяву отримав все! І в когось ще досі були якісь ілюзії?! А Вакарчук…Та про що говорити? Це дріб’язок, який випадково потрапив у політику.
Отепер хай думають кожен про себе. Бо рано чи пізно, в тій чи іншій мірі — всі вони будуть покарані. Бо всі вони — злочинці. Не сюсюкатись з ними і не слухати ніякі виправдання. Їх треба ігнорувати. Їх треба відкинути. Їх треба зробити ізгоями! Українці зобов’язані це зробити, якщо хочуть зберегти Україну.

Микола Галас

This website uses cookies.