11 березня ВООЗ оголосила пандемію у зв’язку з поширенням коронавируса в світі. В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин.
Такі заходи передбачувано викликали першу хвилю паніки – люди скуповують продукти в магазинах, захисні маски та антисептичні засоби в аптеках. У ЗМІ повно новин про наближення фінансової кризи. Все це не може не турбувати.
Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?
Ось кілька порад:
1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ
Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.
2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.
Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.
“Відключити почуття” означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.
Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає “викручуватися” від необхідності постійно тримати почуття під замком.
3. Що робити, якщо тривога зашкалює?
Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.
Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.
Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.
Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.
4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.
Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.
Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.
Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.
Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.
Так, я знаю, як складно організувати собі “самотність” в декреті. Але подивіться на цю маму! Вона відмінно впоралася, облаштувавши “притулок” у власній квартирі 🙂
5. Сон (мій улюблений пункт 🙂 Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.
Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.
Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам’ять і знижує больові відчуття.
Автор популярної книги “У пастці депресії” Алекс Корб пояснює, як під впливом сильного або тривалого стресу порушується робота мозку і формується “спадна спіраль” депресії.
“Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, прийняттям рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зв’язків”, – зазначає він.
Рекомендую прочитати цю книгу повністю, в ній багато корисних порад про те, як впоратися з депресивними і тривожними станами.
До речі, додатковий час для читання і навчання може стати непоганим бонусом під час карантину.
Анна Григораш, журналіст, психолог, спеціально для УП.Життя
