Історичний досвід боротьби з епідеміями
⦁ Протиепідемічні заходи в Україні
Тернопіль став одним з перших міст, де почали вживати активних заходів для протидії поширення вірусу COVID-19. За ініціативи міського голови Сергія Надала ще у лютому сформований оперативний штаб, який постійно відслідковує ситуацію. Готуються медичні заклади. Проводиться закупівля медикаментів, а також тестів для виявлення нового коронавірусу. При підозрі на захворювання проводиться ретельна перевірка аналізів. Мета — гарантувати безпеку мешканців.
Сьогодні міська влада змушена йти на додаткові жорсткі протиепідемічні заходи, які, очевидно, будуть непопулярними серед частини городян. Йдеться про закриття фактично всіх торгових закладів, – окрім аптек, продуктових та господарських магазинів. Такі рішення є болючими як для споживачів, так і для підприємців. Тернополянам доведеться відмовитись від звичного укладу життя, підприємці на якийсь час втрачають заробіток для власних родин.
Однак, жорсткий карантин, – коли ми всі свідомо обмежуємо своє пересування по місту і мінімізуємо контакти з іншими людьми, є на сьогодні, чи не єдиним засобом, який може попередити і пом’якшити епідемію. Адже головне завдання закладів охорони здоров’я під час пандемії — це надання допомоги у особливо важких випадках. Якщо таких випадків буде занадто багато, система охорони здоров’я просто не зможе з ними впоратись – не тому, що вона погана, а тому, що хворих буде занадто багато. Ніхто не хоче, щоб у нас повторився трагічний сценарій, який сьогодні розгортається в Італії.
⦁ Як було колись
Сьогодні пандемію коронавірусу часто порівнюють із так званою “іспанкою”, пандемією грипу, яка на початку 20-го століття забрала мільйони життів. Єдиним ефективним способом протидії була так звана “соціальна ізоляція”. Говорячи простою мовою, чим менше люди будуть спілкуватися між собою під час пандемії, тим швидше вона піде на спад. А з окремими, проте не масовими випадками, зможе справлятися система охорони здоров’я.
У медичні підручники увійшло детальне порівняння стратегій, які обирали різні країни і регіони. Для прикладу, згідно статистичних даних у США, смертність була значно меншою у Сент-Луісі (позначено пунктирною лінією), аніж у Філадельфії (позначено суцільною лінією). У першому випадку були вжиті кардинальні заходи з обмеження скупчень людей. Натомість у Філадельфії таких обмежень не було. Тому нам у Тернополі важливо діяти, як колись діяли саме у муніципалітеті Сент-Луіса.
⦁ Як є зараз
Історичний досвід протидії пандемії сьогодні активно використовують у світі. Саме тому на ізоляцію пішла не тільки Італія, котра стала найбільшим джерелом поширення інфекції за межами Китаю, але й наші ближчі сусіди такі, як Польща, Чехія, Угорщина, Молдова, Румунія, країни Балтії.
Більше того, навіть у сусідніх з “китайським джерелом COVID-19” регіонах, таких як Тайвань, Гонконг кількість летальних випадків виявилась значно меншою. У них також спостерігалась загальна менша кількість хворих. Однією з головних причин — є введення жорсткого карантину, задовго до того, як став помітним сам спалах хвороби.
Подібна ситуація складається навіть у розвинених країнах. Зокрема захворюваність у сусідніх регіонах Канади і США різниться у десятки разів. Причина, на думку фахівців, у тому, що Канада вчасно вжила необхідних заходів з обмеження соціальної активності.
Тож, якими б не здавалися нам “незручними” дії міської влади, але сьогодні вона вживає найоптимальніші методи, що можуть запобігти поширенню великої епідемії. Кожному з нас варто серйозно поставитися до обмежувальних заходів і рекомендацій.
Карантин не можна розглядати, як додаткову відпустку для відвідин знайомих і родичів. Навпаки, треба варто повністю обмежити свою соціальну активність. За можливості, покидати житло лише для купівлі продуктів, медикаментів, чи у разі крайньої необхідності. При цьому бажано менше користуватися громадським транспортом.
Лише спільними силами можна попередити поширення хвороби, або зробити наслідки пандемії м’якшими. Якщо вдасться запобігти великому поширенню вірусу, від цього виграються всі: наше здоров’я, наша економіка, наше майбутнє.
Чому до карантину потрібно поставитись вкрай серйозно?
