Такими є висновки експертного дослідження «Податковий індекс», яке Європейська Бізнес Асоціація регулярно проводить серед членських компаній. Нова хвиля опитування за період квітень – жовтень 2019 року демонструє деяке погіршення настроїв експертів – показник Індексу склав 2,90 балів з 5 можливих, у порівнянні з 2,98 у попередньому періоді. Таким чином, показник Індексу залишається в негативній площині протягом всієї історії дослідження з 2011 року.
Найбільш оптимістичними щодо стану податкової системи підприємці були наприкінці 2018 – на початку 2019 року. Зараз же спостерігаються точкові погіршення в оцінках респондентів, які власне і вплинули на зниження інтегрального показника. Так, зросла частка невдоволених податковим законодавством – 26%, тоді як у попередньому періоді таких було 23%. Ще 59% експертів вважають якість податкового законодавства України задовільним.
Дещо зменшилась кількість респондентів, які ствердно відповіли на питання, чи сприяв чинний податковий режим веденню їхнього бізнесу – 64%, тоді як у минулому періоді таких було 68%.
Тільки 18% експертів оцінили процес підготовки податкової звітності та адміністрування податків позитивно, натомість 33% вважають процедуру обтяжливою. Експерти вказали основні фактори, які негативно впливають на підготовку податкової звітності та адміністрування, у порядку пріоритетності для респондентів:
- Кількість часу, витраченого на підготовку податкової звітності та сплату податків;
- Незрозумілість правил та роз’яснень щодо підготовки податкової звітності та проведення платежів;
- Недосконалість електронної системи звітності;
- Поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них;
- Кількість платежів.
За даний період відчутні прояви фіскального тиску відчули на собі 28% опитаних, що практично повторює результат у минулому періоді. 29% повідомили про те, що тиск був майже відсутній і ще 9% експертів взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду. У попередньому періоді кількість останніх складала 18%, тож ми бачимо, що кількість таких компаній на сьогодні скоротилася вдвічі.
Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес назвав такі:
- Необґрунтовані інформаційні запити;
- Необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами та несприйняття ними контраргументів/пояснень;
- Упереджені рішення фіскальних органів;
- Технічні проблеми з роботою серверу під час подання електронної звітності та реєстрації податкових накладних з ПДВ.
Результати опитування показали, що кількість незадоволених якістю податкових сервісів дещо зросла – 29% (у попередньому періоді – 24%). Водночас 33% опитаних підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування, а ще 38% вказали на задовільний рівень послуг.
Володимир Котенко, голова Податкового комітету Асоціації: «Розгляд Верховною Радою неоднозначних податкових ініціатив разом із планами їх майже негайного запровадження, без сумніву, став стресовим для підприємців, що не могло не вплинути на оцінку співпраці держави та бізнесу у податковій сфері. Традиційно бізнесу не вистачає часу на опрацювання нововведень та адаптацію до змін, тим більш це справедливо у випадках масштабних змін».
