Вже обраховані всі бюлетені і нам точно відомий той, хто буде представляти Тернопіль у майбутньому парламенті. Однак результати варто проаналізувати детальніше і розглянути принаймні першу п’ятірку переможців виборчих симпатій.
Андрій Богданець — висуванець “Слуги народу” став переможцем завдяки партійному бренду. За цього кандидата проголосували “авансом” не як за особу, а як за партію. Він, очевидно, буде під пильним оком опозиції. Адже сумарно патріотичні сили, до яких у Тернополі можна зарахувати “Європейську солідарність”, Громадянську позицію, СіЧ Ігоря Смешка, ВО “Свободу”, ВО “Батьківщина, “Голос” — набрали майже 59 %. Тож працювати доведеться фактично під лупою. Чи зуміє це зробити Богданець і виправдати довіру виборця, покаже час. А народна думка дуже мінлива.
Попередник Богданця на посаді, народний депутат Тарас Пастух, зі своїх 35 % з гаком скотився до скромних 5,9 %. Така ситуація пов’язана, як з розчаруванням у його партійному бренді “Самопомочі”, котра останні місяці падала, так і у самому депутатові. Виборці вважали, що він забув про свій округ і покарали низьким голосуванням.
Поразкою можна вважати і результат колишнього голови Тернопільської ОДА Степана Барни, котрий йшов на прив’язці до партійного бренду Європейської солідарності і збирався зупиняти реванш. Ймовірно, що мешканці міста не повірили губернатору, котрий на своїй посаді не надто переймався власне містом, а інколи, як писали ЗМІ, навіть заважав.
Не надто успішним виявився і дебют представника ВО “Свободи” Леоніда Бицюри, що попри всі свої намагання, а також потужну підтримку партійної структури посів лише четверту позицію, програвши у боротьбі “за патріотизм” тому ж Степанові Барні.
Справжнім переможцем, попри відсутність мандату сьогодні, можна вважати Максима Черкашина, висуванця від партії “Голос”. Ще два місяці тому його, як і його політичну силу, ніхто не сприймав, як серйозного конкурента. Сьогодні ж він посів другу позицію, трохи поступившись переможцю, однак маючи великі перспективи у майбутньому. Для цього є кілька підстав. По-перше, за Максима Черкашина голосували більше, як за людину, який може на ділі вирішувати місцеві проблеми. Партійний бренд відігравав швидше другорядну роль. По-друге, кандидат від “Голосу” набрав найбільше серед патріотичних кандидатів і мав найкращу динаміку зростання рейтингу. По-третє, після захоплення популістичними проектами завжди приходить розчарування. Виборець шукатиме дієвого управлінця з досвідом і одночасно з молодим мисленням. Популярність кандидата від “Голосу”, швидше за все, буде зростати. Очевидно, що Черкашин стане і пильним та фаховим критиком переможця, бо знає, як працює державна система. Має закордонний досвід. Тож він може бути переможцем на наступних виборах. Перша ж проба була вдалою. А завадив перемозі лише загальне захоплення “Слугою народу”.
Однак, ми пам’ятаємо, як захоплювалися “Нашою Україною”, а за рік, вже розчаровувалися. Очевидно, у майбутньому буде теж багато розчарувань. І тоді свій другий шанс отримає той, кого вважають не просто “обличчям бренду”, а особистістю здатною діяти в інтересах громади і кандидат від “Голосу” Максим Черкашин має всі можливості стати вибором Тернополя.
Петро Вінтонів, політичний оглядач
