У нас немає Володимирської гірки, як у столиці. Та є Володимирський собор.
У народі церкву, що будується у верхньому мікрорайоні міста вже не перший десяток років, називають просто церквою святого Князя Володимира. Насправді це – собор, та ще й який величний.
У майбутньому він має вміщати одночасно дві з половиною тисячі віруючих.
Висота храмових стін – 50 метрів.
Це буде мистецький витвір, схожого храму немає на Тернопільщині, – розповідає настоятель Василь Сенчишин журналістам сайту chortkiv.city.
У 1993-му році було освячено хрест на місці під будову собору. Будівництво розпочалось наступного року – якраз 25 років назад.
Спочатку справи йшли непогано, бо був надійний потужний меценат – покійний Роман Зозуляк. Потім – гірше: лихі 90-ті.
Тепер теж несолодко – дороговизна на все і вся, дисбаланс цін. Тож основні кошти – пожертви парафіян.
Храм все ж вперто протистоїть викликам часу. Бо всупереч труднощам будується. Височіє над ним стріла баштового крана – отже, будівництво триває.
Оздоблено булатною бляхою всі куполи. Через це собор справді золотоверхий.
Часом зовні здається, що робота застигла. Та це лише зовні. Всередині – ліс риштувань.
This website uses cookies.