У Тернополі створили сайт для і про митців

У Тернополі відбулася презентація нового сайту TeArtist, який містить найбільшу базу даних про митців, що народилися, жили, чи творили в Тернополі і про Тернопіль. Учасники презентації розповіли про роботу над проектом, труднощами, що виникли під час збору інформації та плани на майбутнє.

Учасники:
● Юрій Матевощук — письменник, керівник громадської організації «Мистецький фестиваль Ї», представник Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ»;
● Марія Юрчак — менеджерка з культури, художниця, керівниця проекту «Тернопіль у мистецтві»;
● Володимир Окаринський — кандидат історичних наук, автор книги «Тернопіль: місто, люди, історія»;
● Мар’яна Зварич — начальниця Відділу зв’язків із громадськістю та засобами масової інформації Тернопільської міської ради.

– Як виникла ідея створити такий сайт-антологію?
Юрій Матевощук: Ідея не моя, вона виникла у 2014 році. Коли приїжджаю в інші міста на фестивалі, мені завжди «горить» розповісти всім про Тернопіль. Хотілося заповнити цю прогалину в нашому місті. Це звичайна європейська практика і в багатьох містах України вже існують такі бази.
Я побачив, що завдяки ЮНЕСКО у Львові видали схожу антологію й «заразився» ідеєю зробити таке в Тернополі. Завдяки співпраці із «Тернопільським центром реформ», наша громадська організація «Мистецький фестиваль Ї» прописала цю пропозицію до Дорожньої карти реформ.
Метою сайту є представлення митців, які народилися, творили й залишили свій слід у культурній історії міста. Сайт уже готовий у тестовому варіанті і має три розділи: «Література», «Музика», «Візуальне мистецтво».

– Хто працював над його створенням?
Над наповненням розділу «Література» працював я, Юрій Матевощук, над «Музикою» — Володимир Окаринський, а інформацію для «Візуального мистецтва» збирала Марічка Юрчак. Ще одним із учасників проекту є Олександр Смик, очільник Тернопільської Спілки письменників України, начальник Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради.

Мар’яна Зварич: Олександр Іванович не зміг бути присутнім сьогодні. Але він консультаційно допомагав при створенні проекту. Міська рада дякує громадській організації, яка ініціювала та займалася реалізацією проекту, наповненням сайту та сьогодні його презентує. Це якісний мистецький продукт.
На сайті Тернопільської міської ради ми поставимо перехід на сайт і проанонсуємо, що такий портал є в Тернополі. Сподіваємось, що кожний крок, кожне нове прізвище, кожна біографія, стане вагомим вкладом в історію міста та в історію культури міста.

-Які можливості та завдання сайту? На яку аудиторію він розрахований?
Юрій Матевощук: Сайт розрахований на велику аудиторію користувачів.
База дає доступ до інформації культурним та освітнім установам міста при плануванні та проведенні заходів. Особисто я вже працюю в цій сфері приблизно 11 років: від проведення «Фестивалю Ї», організації сцени амфітеатру на фестивалі «Файне місто», локальних заходів у книгарнях, зустрічей із письменниками, тощо. Багато заходів проводяться в бібліотеках. Я часто отримую дзвінки від бібліотекарів, вчителів, викладачів, які запитують кого запросити з культурних діячів, просять поділися телефонами, контактами. Інколи зводиться до того, що ми живучи в Тернополі, не знаємо сучасників, митців, які працюють у тому чи іншому напрямі.
Другим завданням сайту є заповнення білих плям про митців в історії міста, які раніше були заборонені, або замовчувані. Їх є дуже багато, але суспільство про них не знає. Часто це іноземці, які, або народилися, або творили в Тернополі протягом певного часу й залишили слід у культурному розвитку міста.
Так, пройшло більше, ніж 100 років від дня народженя Сома Моргенштерна. Лише цього року вперше видана українського його книга «В інші часи. Юні літа в Східній Галичині». Практично половина книги розповідає про Тернопіль. Народився він у Буданові в 1913 році і навчався у тернопільській гімназії.

-Які труднощі виникли під час роботи? Чи були вже схожі проекти?
Марічка Юрчак: На моє переконання, образ Тернополя формується передусім не політиками, а діячами культури й митцями. Коли шукаєш твори письменника, то ще можна піти в бібліотеку чи завантажити його книгу з інтернету, а от із митцями ситуація складніша. Потрібно цілеспрямовано йти в музей, але не факт, що ти побачиш ту роботу, яка цікавить.
Насамперед, нашим завданням було зібрати цю базу імен людей, які були пов’язані саме з Тернополем, не з областю, а містом. Тому що місто формує свою відмінну особливу культуру. Це були митці, які народилися, навчалися, або навіть проїжджали Тернополем, але місто залишило слід у їхній творчості.
Для мене, як для історика теж було багато відкриттів. Зараз у списку більш, ніж 110 імен, і він ще поповнюється.
Є митці про яких дуже мало інформації. Якщо ім’я Теодора Вацика всім відомо, то був ще його брат – Михайло Вацик, який теж художник. Його робіт знайти майже нереально. Хоча я не припиняю їх шукати.
Ми не перші хто взявся за створення такої бази. Є непогані друковані видання — довідник «Митці Тернопільщини» й журнал «Художники Тернопілля». Але цим виданням уже більше 10 років. Тобто пройшов час, інформація має бути доповнена й систематизована.
Ми працювали зі всіма можливими інтернет-джерелами, опрацьовано матеріали Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, Бібліотеки для молоді, фондів Художнього, Краєзнавчого музею. Було особисте спілкування з митцями і цей процес продовжується. Опрацьовуємо каталоги художників та інші спеціалізовані монографії.
З того матеріалу, який відшукала я, майже 20 відсотків — це не тернополяни, які приїхали в місто й тут залишилися. Але їх можна назвати тернополянами, бо вони творять образ міста. Сімейство Удіних, Шпорчуків, Микола Пазізін. Мабуть, Тернопіль привабливий для художників.

-А яка ситуація із сучасними митцями? Чи складно було знайти інформацію про них?
Марічка Юрчак: Парадоксально, але про сучасних митців дуже складно знайти інформацію. Є тернопільські сучасні андеграундні художники, які мають свій погляд на творчість та свою репрезентацію. Складно було налагодити з ними контакт, спілкуватися, знайти інформацію, щоби представити її широкій публіці.
Насправді з цього питання є не так багато згрупованого матеріалу. У цьому ми схожі на детективів. Думаю, буде і вам цікаво подивитися на результат. Бо візуальне мистецтво сприймається моментально, це те, що завжди цікаво спостерігати. Багато творів присвячені Тернополю, а це вдвічі цікавіше: наше місто очима наших сучасників чи земляків.
Ми відкрили цілий пласт мистецьких творів, створених іноземцями, які волею долі потрапили в Тернопіль і залишили відбиток міста на папері чи полотні. Італійці Ернесто Ерколані, росіяни Василій Макаров, татарин Харіс Юкупов, які воювали на фронті Першої та Другої світової війни й залишили замальовки Тернополя, які розійшлися по світу й у такий спосіб місто стало відомим.

-Як шукали музикантів Тернополя? Про які творчі тенденції, закономірності в культурному житті міста можна говорити після проекту?

Володимир Окаринський: Нотні видання проаналізувати мені не вдасться, я не професійний музикант. Але можна бути меломаном і мати смак. Марічка казала про більш, ніж 110 митців у її базі, а в мене більш, ніж 110 музикантів та понад 40 музичних колективів.
У роботі ми намагалися відійти від академічного підходу. Наприклад, чудове було видання Тернопільський енциклопедичний словник у 4-ох томах, але там рок-груп було лише дві. А зараз у Тернополі діє орієнтовно 100 рок-груп. І взагалі, давно Тернопіль називають рок-столицею України, завдяки фестивалю «Нівроку», який ніприкінці 90-х був єдиним українським рок-фестивалем, коли занепали всі інші.
Зараз місто є флагманом електронної експериментальної музики. Тут відбувається фестиваль «Гамселить».
Тут дуже давні й академічні традиції. У Тернополі народився геніальний композитор Василь Барвінський. Тут перші музичні кроки робила Соломія Крушельницька, а в неї був ще брат, три сестри й батько, які всі пов’язані з Тернополем. У місті було одне з перших професійних музичних товариств, засноване польським композитором, який потім переїхав у Львів, а потім повернувся в Тернопіль. Це був Владислав Вшелячинський, який навчав Соломію Крушельницьку й першого українського професійного композитора Дениса Січинського.
Є один момент, який стало видно при дослідженні — багато музикантів у Тернополі стартували, але звідси виїхали. Мабуть, для міста слід актуалізувати той момент, чому його покидають талановиті митці. Зараз є хороша тенденція, можливо, це дух епохи, що необов’язково виїздити з міста в столицю або в ще якесь велике важливе місто із шоу-бізнесовими зв’язками, де є великі студії та концертні зали. Можна й тут робити щось.
Так, тріо «Тіk tu», що базується в Тернополі, відоме не лише в Україні, а за її межами. Але тенденція зберігається, що люди покидають місто. Раніше виїжджали в Росію, тепер у Польщу, далі на Захід і там реалізовують себе, як музиканти.

-Чи все із запланованого вдалося реалізувати? Які плани на майбутнє, над чим плануєте працювати далі?
Марічка Юрчак: Створюючи багатогранну картину мистецької присутності ми можемо побачити, скільки митців проживало в певні роки. Можливо, наступним кроком буде створення мистецької резиденції, щоби можна було творити зараз, у цей момент і щоби митці не покидали Тернопіль.
Юрій Матевощук: Приємно було ділитися тим, що ми знайшли, нашими новими здобутками. Дуже складно було визначити роки перебування культурного діяча в Тернополі. Більшість авторів писали українською, але трапляються твори німецькою, їдиш, англійською, польською. Ми маємо в Тернополі «золотих письменників» сучасності. Золотий автор, це той, хто сумарно видав більш, ніж 100 тисяч примірників. З Тернополя таких авторів є близько п’яти.
На початку ХХ століття у Тернополі сформувалася синергія митців епохи. Це Лесь Курбас, Сома Моргенштейн, один із найвідоміших єврейських німецькомовних письменників Петро Карманський, учасник одного з перших літературних угрупувань, який викладав у 1913–1914 роках і в 1917 році в Тернополі.
Цікаво досліджувати та бачити епоху 100 років по тому. На сайті буде поділ за алфавітними і хронологічними показниками. У майбутньому хочемо створити антологію про митців Тернополя, їх творів, авторів які жили в Тернополі чи тут народилися.

Цікаві факти про митців Файного міста, які ви точно не знали
● *У 1925 році в Тернополі мешкала Софія Яблонська перша travel-блогерка України, яка тут організувала кінотеатр.
● * Андрій Галашин, художник, чиї картини продаються на аукціоні Філіпс. Зараз митець проживає в Коста-Ріці, проте народився в Тернополі та не цурається свого походження.
● * Перші твори українського композитора Дениса Січинського були написані в Тернополі.
● * Пісня «Квіти Ромена» написана тернополянами Борисом Демковим та Владиславом Толмачовим (музика). Однойменний диск, що побачив світ у 1968 році став «платиновим». Два роки тому вийшов український фільм «Зрадник» і ця пісня звучить у ньому.
● * Найвідоміша поезія «Кіт у пустому помешканні» Віслави Шимборської, лауреатки Нобелівської премії в галузі літератури присвячена Корнелю Філіповичу, який народився в Тернополі. За часів радянської Польщі Філіпович провокував тодішню владу тим, що ходив у вишиванці й ніколи не заперечував свого стосунку до України. Орієнтовно він прожив 4 роки в місті. Коли в Тернопіль приїхали його сини, вони були вражені тим, що нарешті в ХХІ ст книжка Філіповича побачила світ українською.
● * Пісня «Мамина криниця», яку виконують Світозари, насправді не народна. Авторкою тексту є Людмила Кірик-Радомської, членкиня спілки письменників, яка також жила в Тернополі.
● * Найближчим другом Сами Моргенштерна був уродженець Тернополя Кароль Ратгауз — німецько-американський композитор, який писав музику в Голівуді після Другої світової війни. Під час війни митець змушений був емігрувати на Захід.
● * В Тернополі працював останній нащадок Ярослава Мудрого, князь Сергій Львов. Його відправили на заслання. Батька розстріляли, мати з горя втопилася. Сергія відправили на заслання в Терасполь (Молдову), але білетер переплутав квиток і князь потрапив у Тернопіль. Це був чудовий живописець, правда ніким не визнаний, його боялися прийняти в Спілку художників, бо він «москальський князь». Спадщина Сергія Львова не досліджена.
● * Іван Багряний за часів Другої світової війни мешкав у Тернополі та написав поему події якої відбуваються в Тернополі.
● * Відома письменниця Надійка Гербіш народилася в Збаражі, але вчилася в тернопільській школі.
● * Сергій Ухачевський, золотий письменник України теж із Тернополя, закінчив філологічний факультет ТНПУ ім. В.Гнатюка.

Автор: Halas

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *