Чи зможе Петро Порошенко стати другим в історії України Президентом, який переобрався на повторний термін? До виборів лишається менш ніж три тижні, а чинний голова держави Петро Порошенко і його табір замість того, щоб зосередитися на самій лише кампанії, намагаються гасити вогонь за вогнем і відбиватися від мітингарів на зустрічах із людьми.
Петро Порошенко все ще відстає в опитуваннях, хоча наприкінці лютого його популярність дещо підскочила. І тепер він веде боротьбу з часом, щоб опинитися серед перших двох у першому турі голосування 31 березня в намаганні бути переобраним.
Перший політичний спалах стався два тижні тому, після відеосюжету журналістів-розслідувачів, які звинуватили родину колишнього бізнес-партнера Порошенка і чільного посадовця Ради нацбезпеки в розкраданні мільйонів доларів, призначених для війська в час воєнного конфлікту.
А тепер президент опинився під вогнем і з боку міністра внутрішніх справ України і головного правоохоронця Арсена Авакова, раніше його давнього союзника, через нібито використання державних коштів на схему підкупу голосів виборців, головно пенсіонерів. Це звинувачення він висловив після низки схожих тверджень виборчих опонентів президента і активістів.
В апараті Порошенка у відповідь на телефонне прохання відмовилися коментувати ці звинувачення, а на запит, надісланий електронною поштою, наразі не відповіли.
Порошенко, під гаслами «Армія, Мова, Віра», прагнув показати себе як упевненого головнокомандувача, рятівника української нації й кандидата, який налагодив зв’язки з Заходом, необхідні для того, щоб утримати країну на прозахідному курсі.
Та цього виявилося замало для того, щоб здобути підтримку значної частини української громадськості, яка бачить у ньому те, що він не зміг подолати глибоко вкорінену корупцію.
Серед таких – і чимало невтримних ультранаціоналістів із суперечливого «азовського руху», які 9 березня влаштували сутички з поліцією біля будівлі Адміністрації президента в Києві, а потім у Черкасах, де постраждали загалом 25 правоохоронців.
Лідери «азовського руху» (представники праворадикальної партії «Національний корпус» і її напіввоєнізованого крила «Національні дружини») заявляють, що вони прийшли протестувати проти корупції в оборонному секторі через скандал із можливою наживою на контрабандних частинах озброєнь під час нинішнього конфлікту з російськими гібридними силами. Через день учасники протесту супроводжували Порошенка в Житомирі, нині в Чернігові. А на 16 березня вони оголосили новий великий антипрезидентський протест.
Як утриматися на плаву
Така колотнеча загрожує ліквідувати Порошенкові здобутки за лютий, коли він піднявся в опитуваннях на друге місце після коміка і новачка в політиці Володимира Зеленського завдяки двом досягненням: створенню незалежної Православної церкви України і зміні до Конституції, яка вписала в Основний закон держави її прагнення вступити в Європейський союз і в НАТО.
Деякі опитування дають знати, що останні скандали вже зашкодили Порошенкові. Одне з них, групи «Рейтинг», оприлюднене 11 березня, поставило його на третє місце з 16,8% підтримки за Зеленським і колишньою прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, яка піднялася до рівня 18,3%; Зеленський лишився на першому місці, але втратив близько двох відсотків – до 24,7%. (Інше опитування, центру «Социс», оприлюднене 13 березня, дає Зеленському 27,7%, Порошенкові 19,6% і Тимошенко 14,8% – в обох опитуваннях ідеться про тих, хто піде на вибори і визначився, за кого голосувати).
І, щоб утриматись на плаву, Порошенко звільняє посадовця Ради нацбезпеки Олега Гладковського, про якого йшлося у скандалі з «оборонкою», вказує правоохоронцям розслідувати звинувачення проти сина Гладковського і ще двох підприємців, і просить уряд звільнити обласного керівника Валерія Головка, який очолював Полтавську ОДА від 2014 року, перебуваючи під розслідуванням НАБУ.
Але президент іще не коментував ні публічно висловлених звинувачень у купівлі голосів із боку Авакова, який назвав цю схему «неймовірною гидотою», ні заяв активістів, які теж документують виборчі порушення, серед того і схеми купівлі голосів, нібито теж пов’язані з його кампанією.
Голова громадського об’єднання «Опора» Ольга Айвазовська заявила в інтерв’ю агентству «РБК-Україна», що її організація виявила «деякі ознаки підготовки структури, що може бути використана для матеріальної мотивації виборців». Раніше в «Опорі» заявляли про десятки випадків у період між червнем 2018-го і січнем 2019 року, коли члени Порошенкової партії, за твердженням активістів, здійснювали «ймовірні випадки використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації».
«Опора» також реєструвала можливі порушення з боку таборів інших президентських кандидатів, але, за словами активістів, більшість цих порушень пов’язана з кампанією Порошенка.
Ставка на владу
Але президент і його кампанія замість того, щоб відверто і прямо відповісти на звинувачення, накинулися на опонентів – у першу чергу на Тимошенко, яка закликала Порошенка зняти свою кандидатуру і яку в команді голови держави розглядають як його головного супротивника.
Служба безпеки України, Генеральна прокуратура і Державне бюро розслідувань – усі підпорядковані Порошенкові – навіть обшукували виборчі штаби Тимошенко після звинувачень на її адресу в купівлі голосів.
Журналісти-розслідувачі також повідомляли, що табір Тимошенко отримує численні підозрілі пожертви для її кампанії.
Українська поліція зареєструвала загалом понад дві тисячі порушень у перебігу виборчої кампанії і офіційно відкрила вже майже півтори сотні кримінальних проваджень у зв’язку з ними.
Та, попри це все, «президент, здається, все ще має в рукаві досить карт, щоб виграти вибори», написав Балаж Ярабік, дослідник Фонду міжнародного миру Карнеґі, який особливо спеціалізується на Україні.
Він вважає, що значне число виборців, які ще не вирішили, за кого голосувати (а це, за даними останніх опитувань, майже чверть від усіх), найімовірніше, спрацює на користь президента, «перевіреного політика і лідера», а не допоможе «недосвідченому Зеленському» чи «суперечливій популістці Тимошенко».
І, каже дослідник, думка «або Порошенко, або Путін», яку просувають нібито прихильники Порошенка, хоч і поляризує суспільство, але, здається, вплине на виборців, розчарованих незмінним підходом до України президента Росії і задоволених курсом Києва в бік Заходу.
Крім того, виборча база Порошенка – «найбільш віддані з усіх виборців країни», додає Ярабік.
А Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії і керівник досліджень фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, вважає, що чинний президент має великий шанс на перемогу через те, що українці будуть голосувати раціонально.
«Ті, хто підтримує Порошенка, знають про корупційні скандали. Але вони вважають його меншим злом», – каже політолог в інтерв’ю Радіо Свобода.
Але свіжі звинувачення в корупції все ще в заголовках, а серед виборців поширене розчарування – вони вважають, що реформи надто повільні чи й не вдалися. І перед Порошенком постало дуже непросте завдання.
І ще одне, що виступає проти нього, – історія.
За 28 років незалежності України тільки один президент, Леонід Кучма в 1999-му, зумів домогтися переобрання.
Крістофер Міллер, Радіо Свобода
