Уляна Супрун розповіла, що треба робити, щоб почуватися щасливим

“Гормон любові”, “гормон щастя” та “гормон мотивації” — так поетично і хибно пишуть про них у медіа

А в публікаціях про мозок чи психічне здоров’я, чи інструкціях до ліків ви могли зустріти такі назви, як «дофамін», «серотонін», «ацетилхолін» чи «адреналін».
Про що це? Про нейромедіатори — сполуки, що опосередковують роботу нашого мозку. За допомогою нейромедіаторів нейрони спілкуються одне з одним, а ми при цьому відчуваємо радість, тривожність, приймаємо рішення чи запам’ятовуємо події.
При порушенні балансу нейромедіаторів у людини може виникати шизофренія, аутичне порушення, хвороба Альцгеймера, Паркінсона, тривожність, депресія, вигорання, сонливість або розсіяність. Щоб змінити це, інколи потрібне медикаментозне лікування, а інколи достатньо дотримуватися правильного раціону. І важливо — не забувати про сон, спорт та обійми!
Поки не траплялися публікації українською мовою про нейромедіатори та їх зв’язок із здоров’ям та способом життя. Тепер така є на сайті МОЗу. Тут можна дізнатися про окремі нейромедіатори, що відбувається, коли вони не на місці, та як підтримати їхній баланс.
Наприклад, дофамін — це молекула, на якій часто хайпують в ЗМІ. Нібито вона відповідальна лише за задоволення і мотивацію. Але з дофаміном все складніше. В мозку є декілька ділянок, в яких діє дофамін, і подекуди їхні ефекти протилежні.

Важливо не забувати про сон, спорт та обійми

Дійсно, дофамін може відповідати як за задоволення, самозаохочення до певної діяльності (наприклад, спорту, куріння, споживання кави), очікування чогось приємного, асоціативне навчання, прагнення новизни, рух, прийняття рішень, адекватне сприйняття дійсності, бажання певних речей, харчову і сексуальну поведінку.
Водночас більше дофаміну не означає краще. Наприклад, його рівень сильно збільшується при посттравматичному порушенні. Порушення роботи «дофамінових прошивок» мозку відбувається при хворобі Паркінсона, синдромі дефіциту уваги, залежностях, в тому числі від азартних ігор, та шизофренії. Це прекрасний приклад того, як один нейромедіатор може по-різному діяти в різних ділянках мозку за різних обставин та на різних людей.
Кілька порад, як дбати про свої нейромедіатори:
– Не займатися самолікуванням та систематичним прийомом транквілізаторів і так званих ноотропів.
– Збалансовано харчуватися — наразі це єдина універсальна пігулка. Вітаміни С, В1, В6, В12 та Е потрібні для утворення нейромедіаторів та захисту нейронів від пошкодження. Немає вітамінів — порушується утворення серотоніну, ацетилхоліну та норадреналіну. Раціон — це не лише вітаміни, а й амінокислоти триптофан, тирозин і фенілаланін — попередники нейромедіаторів. Насамкінець, здорова мікробіота кишківника забезпечує засвоєння вітамінів та попередників серотоніну.
– Якщо ви запитаєте, що їсти, аби бути щасливими, то відповідь така: хумус, фалафель, м’ясо птиці, смородину, чорницю, зелений горошок та стручкову квасолю, всі види капусти, солодкий та червоний перець, висівковий хліб та вівсянку, зелений та білий чай, воду, і не вживати алкоголь. Якщо остання порада поки не для вас, то обирайте маленький кухлик темного пива — це джерело вітамінів групи В та екстрактів хмелю.
– Регулярні фізичні навантаження та вправи на баланс не дають нейронам помирати, допомагають їм взаємодіяти, спричиняють виділення дофаміну, серотоніну, ендорфінів та ендоканабіноїдів, стимулюють поглинання мозком потрібних амінокислот, і налаштовують тіло на дотримання порад щодо харчування та алкоголю. Бо щоби тренуватися, потрібно дотримуватися правильного раціону.
– Під час обіймів, сексу, споглядання коханих і дітей та проведення часу з однодумцями виділяється окситоцин — важливий гормон та нейромедіатор, що знеболює, заспокоює, і до того ж збільшує кількість рецепторів ГАМК — гама-аміномасляної кислоти головного гальмівного нейромедіатору мозку. У людей із розладами тривожності та посттравматичним синдромом менший рівень ГАМК чи рецепторів цього нейромедіатору. А окситоцин відновлює чутливість мозку до ГАМК та й загалом дарує купу позитивних емоцій.
– Насамкінець, не ігноруйте тривожні сигнали. Якщо ви впізнали симптоми депресії, браку уваги, передменструального дисфоричного порушення (дуже складно проходить ПМС), залежності, посттравматичного порушення чи тривожного розладу, то негайно поговоріть про це з близькими та зверніться за фаховою допомогою. Лише лікар може прописати вам потрібний препарат і його дозу чи порадити терапію.
Уляна Супрун, в.о. міністра охорон здоров’я України
Джерело: НВ

Автор: Halas

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *