Європейський Союз допомагає розбудовувати українські дороги. Нинішнього року його увага, зокрема, зосередиться і на Тернопільщині.
Тут за фінансового сприяння ЄС має розпочатися будівництво першої черги східного обходу головного міста області. На ці роботи спрямовується 20 млн євро, що еквівалентно 630 млн гривень, пише видання СЬОГОДНІ.
Відповідна угода була укладена наприкінці 2018 року в Брюсселі. Вона передбачає, що кошти виділятиме Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Українська дорожня галузь вже має приклади співпраці з ним, а також з іншими міжнародними фінансовими інституціями, серед яких, зокрема, – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Щоправда, таке співробітництво з ними відбувається на умовах кредитування.
Цього разу маємо унікальний випадок: Євросоюз надає Україні грант, це означає, що допомога здійснюється на безповоротній основі. За роки незалежності це перший приклад, коли європейська спільнота фінансує дорожні роботи в нашій країні на таких вигідних умовах.
Тернопільщина не випадково опинилася в зоні уваги Євросоюзу. В області достатньо розгалужена мережа доріг. Її територією проходять дві міжнародні автомобільні траси. Протяжність автошляхів державного значення складає майже 1,5 тис. кілометрів.
До того ж регіон увійшов до топової п’ятірки областей України, які лідирують за темпами та обсягами здійснення робіт на дорогах державного значення. За інформацією керівника Служби автомобільних доріг (САД) у Тернопільській області Богдана Юлика, торік тут оновлено 98 кілокілометрів дорожнього покриття.
“Це рекордний показник для Тернопільщини, якого ми досягли за багато років”, – підкреслив він.
За словами очільника САД, в 2018 році, зокрема, суттєвого ремонту зазнала траса Тернопіль-Підволочиськ. Було завершено й ремонт проїзної частини дороги Р-41.
“Ця дорога “огортає” Тернопіль з півночі і з’єднує автошляхи Тернопіль – Львів та Тернопіль – Кременець”, – пояснив Богдан Юлик. І додав, що оновлення траси стало одним з пріоритетних напрямків роботи САД, оскільки вона входить до транснаціонального коридору GO highway.
Також торік було відремонтовано частини доріг Тернопіль-Кременець, Тернопіль-Львів і автошляху в місті Бережани. Тепер водії, які користуються оновленими дорогами Тернопільщини, вважають їх мало не ідеальними.
Значною мірою такі досягнення стали можливими завдяки посиленому фінансуванню з Державного бюджету. 2018 року з нього на ремонт доріг в область надійшло майже 1,6 млрд гривень. Для порівняння – у 2017 році на ці цілі вона отримала лише 682,5 млн гривень.
Поточного року державне фінансування дорожніх робіт на Тернопільщині теж збільшиться. Така перспектива дає автодорожникам області підстави для амбітних планів. І грантова підтримка Євросоюзу також є не зайвою для їх реалізації.
Будівництво першої черги східного обходу Тернополя вважають справою важливою, причому, не лише для регіону. Її протяжність становитиме 8,6 кілометра. Вона пролягатиме між населеними пунктами Шляхтинці та Смиківці. І відповідатиме високим європейським стандартам – дорожники запевняють, що вона належатиме до категорії 1Б. Йдеться і про якість дорожнього покриття, і про те, що дорога матиме чотири смуги руху, а також розподільчу смугу, ширина якої сягатиме 13 метрів. Це робиться не випадково: якщо в майбутньому зросте інтенсивність руху по ній, дорогу можна буде розширити до шести смуг.
А такі перспективи і справді є – нова дорога неодмінно буде запитаною серед водіїв.
“Будівництво цієї дороги дасть змогу звільнити Тернопіль від транзитного транспорту, якого останніми роками стає дедалі більше, та забезпечити зручний проїзд в обхід обласного центру, – поділився Богдан Юлик. – До того ж це позитивно позначиться і на питаннях безпеки автомобілістів, на зменшенні кількості ДТП. Заразом суттєво поліпшиться й екологічна ситуація, про яку ми повинні постійно дбати”.
Високі вимоги до об’їзної зумовлені ще й тим, що вона має сполучити дві міжнародні траси. Йдеться про М-19/Е-85, яка пролягає від пункту пропуску Доманове на кордоні з Білоруссю, а далі на Ковель – Чернівці – Тереблече у напрямку на м. Бухарест. А також про М-12/Е-50: Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка (через м. Вінницю). Нова дорога стане частиною транснаціонального транспортного коридору GO highway, мета якого – поєднати польські порти Гданськ та Гдиня з портами Одеси та Миколаєва.
“У подальшому об’їзна дорога буде подовжена від траси М-19 до траси М-09 на ділянці Тернопіль – Львів. І комфортно почуватимуться на ній не лише українські водії, але і їхні колеги із-за кордону. Європа стане ближчою до нашої країни”, – зазначив Богдан Юлик.
Наразі східний обхід Тернополя проходить стадію проектування. Його загальна вартість складає 4,3 млн гривень. Цією роботою займається Служба автомобільних доріг у області. Невдовзі вона очікує отримати науковий супровід від головної науково-дослідної установи України з питань будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг і транспортних споруд – ДП “Держдор НДІ”. Водночас допрацьовується ще одне важливе питання, яке стосується землевпорядної документації.
У Службі автомобільних доріг сподіваються, що підготовчі роботи над проектом не заберуть дуже багато часу. І будівництво невдовзі вже можна буде розпочинати.
“Співпраця з Євросоюзом – справа відповідальна, і вона змушуватиме нас “тримати марку”, – зазначив Богдан Юлик. – Водночас вона є дуже перспективною, бо допомагає не просто змінювати якість доріг, а й суттєво підвищувати якість життя наших людей”.
Цього року на автошляхах України чекають серйозних перетворень. У законі про Державний бюджет передбачено виділити “Укравтодору” понад 33,4 млрд гривень. Із них, зокрема, на розвиток та утримання доріг державного значення – понад 13,4 млрд гривень.
Сьогодні відбуваються суттєве реформування дорожньої галузі. Вона починає працювати за іншими стандартами та підходами, використовувати сучасні інновації. І це додає впевненості в тому, що вже невдовзі таке “ноу хау” як ямковий ремонт відійде у минуле, що українські водії на наших дорогах почуватимуться європейцями.
Михайло Вернигора,
Національний прес-клуб “Українська перспектива”
