Про цей жахливий випадок, що стався в лісосмузі неподалік села Мужилів, що на Підгаєччині, поступово почав забувати навіть таксист, що став жертвою нападника.
Проте сам убивця не може заспокоїтись: незважаючи на те, що суд і так за «законом Савченко» зарахував йому 2 роки перебування під вартою на час слідства та суду, нещодавно він подав прохання про умовно-дострокове звільнення. Мовляв, усе зрозумів, виправився і чесною працею вже спокутував свою провину.
Однак перегорнемо сторінки цієї кримінальної історії, пише Номер один. Того суботнього ранку 23-річний Назар Д. зібрався з другом на риболовлю. Дорогою з Тернополя заїхали на дачу, де молодик узяв рибальське спорядження, сокиру та шампури. Уже в останню хвилину поклав у барсетку на поясі кухонний ніж. Варто зазначити, що ще перед поїздкою рибалки встигли добряче напитися, а щоби не мучитись у незручному автобусі, викликали таксі.
Так от, уже в обід нарешті виїхали у село, де жили батьки Назара. За вікном «Шевроле» пролітали чудові краєвиди, але підігріті алкоголем мандрівники весело переповідали байки про отаке-е-е-нну рибу, що колись спіймав кожен із них.
Так за розмовами нарешті добралися до рідного села Назара. Коли під’їхали до його подвір’я, таксист попросив розрахуватися: «З вас, хлопці, 420 грн». Від несподіванки пасажири аж присвиснули.
«Зараз я у батька попрошу», – ніяковіючи, сказав Назар і пішов назустріч старшому чоловікові, який стояв у воротах. Батько вислухав прохання сина і категорично відмовився витрачати гроші на його забаганки. З похиленою головою молодик повернувся до авто. І раптом в його очах блиснув недобрий вогонь:
«Слухайте, моя баба у лісі корову пасе, їдьмо до неї, вона обов’язково позичить мені гроші!» – запропонував він водію.
Той недовірливо подивився, але гроші за проїзд хтось же мав компенсувати, тож кивнув головою: «Кажи, куди їхати!»
Іномарці не вельми сподобалась лісова дорога: машина пихтіла, гула і повільно їхала поміж старих дерев. Нарешті Назар сказав «стоп» і вийшов із салону. Відійшовши на декілька метрів, вдав, що телефонує, й одразу почав імітувати розмову. Таксист розкусив цей маневр і у дзеркалі заднього виду почав спостерігати за пасажиром, відчуваючи, що той замислив щось недобре.
Ще більше він занервував, коли чоловік повернувся до авто, але сів уже не біля водія, а позаду. І знову зателефонував, ніби направляючи бабцю, де треба вийти.
В якийсь момент очі таксиста зустрілись у дзеркалі з очима Назара. Водночас той вихопив із барсетки ніж і вдарив у шию водія. Той встиг підставити руку, тож удар не став смертельним.
Таксист вибіг на дорогу, вбивця – за ним. Не звертаючи уваги на кров, що лилась із рани, потерпілий схопив палицю і щосили вдарив переслідувача по ногах. Нападник упав. Тоді поранений заскочив до авто і став заводити мотор. Проте двигун, як у поганенькій мелодрамі, чхнув і не завівся.
Водій ще раз натиснув на газ, і в цей момент краєм ока раптом побачив занесений над головою закривавлений ніж. Розлючений нападник вже оговтався і намагався довершити свою криваву справу. Однією рукою прикриваючи голову від ударів, другою весь закривавлений водій намагався таки завести автомобіль. Нарешті двигун загув і «Шевроле» рвонуло з місця. Втративши від несподіванки рівновагу, розлючений Назар із перекошеним від люті обличчям зарився носом у землю.
…Правоохоронцям було нескладно розшукати горе-вбивцю. Протверезівши у тюремній камері, обвинувачений одразу згадав і про двох своїх дітей, і про молоду дружину. Він повністю компенсував потерпілому витрати на лікування.
Утім чолов’яга ніяк не хотів за грати. Тож коли районний суд засудив його до п’яти з половиною років ув’язнення, Назар оскаржив вирок в апеляційному суді Тернопільської області. Проте Феміда була невблаганна і збільшила термін покарання до 7 років ще й із конфіскацією майна.
Саме тоді горе-вбивця попросив застосувати до нього ч.5 ст. 72 КК України (так званий «закон Савченко). Таким чином йому залишалося 3 роки ув’язнення. Та вже через півтора року чоловік знову захотів на волю і попросив суд змінити покарання на умовне. От ніяк не хоче Назар спокутувати свою провину. Хоча міг замість риболовлі вбити безвинного… .
