Минулого року українська влада назвала децентралізацією найбільш успішною та «європейською» реформою. Адже за чотири роки вдалося збільшити власні доходи регіонів та покращити інфраструктуру районів та маленьких сіл.
Про результати децентралізації в 2018 році та плани на 2019-ий розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Хмельниччина серед рекордсменів
Сьогодні в Україні налічується 875 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), у яких проживають 9 мільйонів українців. Лідером із децентралізації є Хмельниччина, також активно об’єднуються громади у Житомирській, Чернігівській, Запорізькій, Волинській і Тернопільській областях. Пасуть задніх Закарпатська, Кіровоградська та Київська області, у яких немає стратегії щодо створення ОТГ.
За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, першочергове завдання уряду на 2019 рік – 100% формування перспективних планів громад. «З іншого боку, ми як уряд ставимо собі за завдання – промоделювати найбільш ефективні перспективні плани спроможних громад на території області. Це дозволить обрати ідеальну модель спроможної громади, яка здатна брати на себе повноваження і реалізовувати всі можливості розвитку місцевого самоврядування», – наголосив він.
Варто зауважити, що минулого року уряд дозволив громадам об’єднуватись навколо міст обласного значення (всього у планах 142 таких міста). Тож 2018 року було створено 24 такі ОТГ.
Від фінансової до енергетичної незалежності
За підсумкамиМінрегіонбуду 2018 року власні доходи місцевих бюджетів становили 234 млрд грн, що на 22% більше ніж попереднього року. Фінансовий приріст забезпечили надходження із податків – на доходи фізичних осіб (ПДФО), на землю, акцизного та єдиного податків. Зокрема, найбільше місцеві скарбницінаповнив ПДФО – на 138,2 млрд грн. У 2019 році очікується, що надходження від податків будуть ще вищими – 291 млрд грн.
Найголовніше, наголошують експерти, що громади самі розпоряджаються цими коштами, а також додатковими державними субвенціями. Завдякиїм будуються нові дороги, школи, дитячі садки тощо.
«Для всіх вже очевидно, що отримані громадами нові фінанси та нові повноваження стали новими можливостями для розвитку та руху вперед до підвищення якості життя українців. Органи місцевого самоврядування тепер самостійно вирішують, які потреби є першочерговими і на які проекти слід спрямувати кошти. Але дуже важливо навчитися ефективно управляти ресурсами, визначати пріоритетні напрями, планувати розвиток громади», – зазначив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Власне, чотири роки децентралізації довели, що громади навчились економити кошти. Найперше – за рахунок ощадного споживання енергії.У селах запроваджують світлодіодне вуличне освітлення, утеплюють фасади будівель, замінюють двері та вікна, встановлюють сонячні панелі та системи опалення на альтернативному паливі. Наприклад, село Веселе на Харківщині завдяки децентралізації і міжнародним грантам стало повністю енергонезалежним.
«У рамках проекту «Польської допомоги» ми придбали лінію, яка брикетує солому. З цих брикетів та завдяки технології утеплення вдалося на 82% зменшити витрати на опалення школи. Повністю поміняли систему опалення, систему освітлення, замінили дах», – розповів засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв.
Щоб освітлювати школу, дитсадок і сільський клуб, у селі побудували сонячну електростанцію на 1,2 МВт. Також провели світлодіодне освітлення й обладнали енергонезалежною опалювальною системою місцеву амбулаторію. За словами Ігнатьєва, громаду можна зробити енергонезалежною, не використовуючи бюджетні гроші, а залучаючи міжнародні гранти. Але наразі більшість закордонної технічної допомоги на енергоефективність не використовується через незнання і невміння оформити заявку.
Бізнес-план для села
Як наголошують експерти з реформ, головна мета децентралізації –ширші можливості громадам для розвитку. Тому влада спонукає всіх місцевих керівників та активістів завзятішерозробляти бізнес-плани для інфраструктурних, освітніх та медичних проектів. Цього року у держбюджеті на них передбачено понад 30 млрд грн.За інформацією Мінрегіону,обов’язковою умовою для реалізації проектів є спрямування 10% коштів на об’єкти спортивної інфраструктури, 10% – на енергоефективні заходи для освітніх і медичних закладів, а також 500 млн грн – для реалізації проектів-переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».
Як розповіли в Мінрегіоні, вперше цього року уряд підтримуватиме стартапи, які реалізовуватимуться в громадах за рахунок Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Ці проекти обиратимуть на конкурсній основі.
Експерти радять жителям громад активніше долучатися до обговорення розвитку власних сіл та містечок, пропонуючи свої проекти. Адже час вказівок «згори» минув, сьогодні виграють ті громади, де мешкають ініціативні жителі і працюють готові до змін керівники.
