Якщо раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність, то тепер вводиться кримінальна відповідальність.
Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» набуває чинності сьогодні, 11січня 2019 року.
Про законодавчі зміни поінформував старший інспектор з особливих доручень відділу дільничних офіцерів управління превентивної діяльності ГУНП в області Василь Дідух. З його слів, законодавець у статті 126-1 Кримінального кодексу України дає визначення поняття домашнього насильства, як кримінального діяння, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах.
Санкції статті передбачають покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
Крім того у статті 91-1 Кримінального кодексу України вказується, що в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
За невиконання обмежувальних заходів також передбачена кримінальна «Умисне невиконання обмежувальних заходів» – стаття 390-1 Кримінального кодексу України – передбачає арешт на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.
