У наступному році на українців чекають аж дві виборчі кампанії. Під них відбувалися зміни в економічній політиці цього року. І під них же ці зміни продовжать підлаштовуватися і далі. Що чекає на кишені українців у 2019 та що прогнозують експерти – з’ясовували журналісти 24 каналу
Нова мінімальна зарплата
З 1 січня нового року українці отримуватимуть підвищену мінімальну заробітну плату. Вона зросте з нинішніх 3723 гривень до 4173.
Кандидат економічних наук, викладач Запорізького національного університету Костянтин Денисов у коментарі 24 каналу констатував: нова мінімальна заробітна плата гарантовано може вплинути на зростання доходів державного та місцевих бюджетів. Також вона позитивно впливає на загальний рівень оплати праці в економіці, але не все так однозначно добре.
Для прикладу, різка зміна “мінімалки” від 1600 до 3200 гривень з 1 січня 2017 року дійсно забезпечила +37,1% приросту середньої зарплати в Україні. Але і борги по зарплаті зросли на 0,8 мільярда гривень (у 2016 році – на 0,12 мільярда). Про це говорить Держстат,
– уточнив Денисов.
Також нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму вплинуть на малий та середній бізнес, констатував експерт, адже сплачувані ним податки прив’язані саме до цих показників. Отже, податкове навантаження на МСБ зросте.
Також нова мінімалка та регульовані державою тарифи вплинуть на загальний рівень інфляції – ціни зростуть, хоча і не значно. Урядом цей показник запланований як 7,4%. У листопаді 2018 року НБУ оцінював річну інфляцію на рівні 10%, а Держстат – 11,1% (а заклали у діючий бюджет показник 9%).
Курс валют і прогнози
Костянтин Денисов нагадав, що курс валют традиційно залежатиме від умов зовнішньої торгівлі, співпраці з МВФ (у частині надання кредитів), а також політики НБУ. Україну очікує період значних виплат по зовнішнім боргам, а це вимагає наявності запасів валюти.
Поповнити ці запаси можливо за рахунок повернення виведених в офшори капіталів через механізм “податкової амністії”, вважає експерт. Він нагадав – вдалий приклад продемонструвала Індонезія у 2016 році. Тоді бюджет отримав понад 7 мільярдів доларів у результаті амністії капіталів. Але цьому передувала низка фінансових і податкових розслідувань проти власників цих капіталів, які були попереджені про отримані попередні результати.
У Верховній Раді України вже зареєстровано законопроект №1112 від 28.11.2014 року “Про повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування”, залишається дочекатися його ухвалення,
– уточнив Денисов.
Експерт із інвестицій та прогнозування European Analytical Centre Вадим Бардась у коментарі 24 каналу зауважив, що зростання мінімальної заробітної плати на 12,1% збільшить грошову масу в обігу. Але курс долара при цьому не зросте вище 30-32 гривень у 2019 році.
У першу чергу, завдяки сприятливій кон’юнктурі на світових товарних біржах. Також – підтримці з боку Міжнародного валютного фонду. А це позитивний сигнал для інвесторів, які знизять темпи виведення дивідендів і можуть навіть розширити інвестиційні програми в Україні.
Найближчий час в українській економіці спостерігатиметься стабільне зростання доларової пропозиції на міжбанківському валютному ринку – завдяки збільшенню грошових переказів та експорту товарів,
– уточнив Бардась.
Ціни та інфляція
Кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк у коментарі 24 каналу зауважив, що рівень інфляції протягом наступного року може змінитися. І назвав низку ризиків, які можеть посприяти зростанню цін.
Підвищення інфляційних очікувань людей під час виборів – перший. Наступного року українці мають обрати і нового президента, і депутатів парламенту. Невизначеність щодо того, хто саме прийде до влади та які це матиме наслідки, може дати поштовх, серед іншого, й інфляції.
Наступний ризик – прихід до влади після виборів еліт, які чинитимуть тиск на НБУ щодо проведення “політики дешевих грошей” з лозунгами про дешеве кредитування.
Інфляція може збільшитися, якщо нова влада змінить нинішню монетарну політику і змусить НБУ запустити так званий “друкарський верстат”, вважає експерт.
Якщо регулятор безпідставно підвищить обсяг грошової маси в економіці з лозунгами про здешевлення кредитування, це може призвести до зростання цін по турецькому чи венесуельському сценарію. Адже якщо кількість купюр у кишенях кожного росте швидше, ніж кількість товарів на полицях магазинів, то ціни на товари автоматично зростають,
– пояснив Корнилюк.
Посилення турбулентності на зовнішніх ринках, особливо в країнах, що є торговими партнерами України, також є ризиком росту інфляції. Якщо країни, що купують більшість товарів в українських експортерів, перестануть зростати і зазнають скорочення споживчого попиту, то приплив валюти в країну сповільниться. І більший імпорт може зумовити дефіцит на валютному ринку та інфляційний тиск внаслідок девальвації гривні.
Однак, якщо орієнтуватися на документи Нацбанку, який і відповідає за рівень інфляції, то у жовтні цього року НБУ підвищив прогноз на 2019 рік – з 5,8% до 6,3%. Це хоч і вище цільового діапазону від Ради НБУ (4-6%), втім це теж досить оптимістичне значення.
Законодавство та реформи у 2019
Напередодні виборів Україна має велику політичну, а тому – й економічну, невизначеність, зазначив у коментарі 24 каналу заступник голови Стратегічної групи радників Прем’єр-міністра Павло Кухта. Це матиме негативний вплив на спроможність всієї політичної системи приймати реформи. Тому – не варто очікувати швидкого економічного зростання внаслідок проведення реформ.
Що не було ухвалено в парламенті: реформа фінансового сектору (спілт і розділення регуляторів фінансового сектору). Це необхідна умова для того, щоб небанківський фінансовий сектор в Україні існував.
Основний законопроект – про перерозподіл повноважень регуляторів, передача всіх концентрацій щодо регулювання небанківських фінансових ринків Національній комісії з цінних паперів. Інші законопроекти – про захист прав споживачів на фінансовому ринку, додаткові повноваження цієї комісії. Щоб в Україні був єдиний ефективний регулятор сектору від страхування до ринку акцій, облігацій. І щоб з’явилися ринки капіталу,
– пояснив Кухта.
Залишається також неприйнятим закон про обіг земель, який запустить земельну реформу. Це найбільша і найпотужніша з доступних нам реформ. І вона є легкою – це один не дуже великий і не дуже складний закон. Він запустить відродження села. А зростання ставок оренди збільшить доходи власників землі – людей у селі. І так само це – великі інвестиції, побудова системи глибокої переробки на селі, розвиток тваринництва, харчової промисловості, а не лише вирощування сировини.
Без обігу земель цього всього не буде. І це міг би парламент зробити в будь-який момент. Але з таким рівнем популізму, який є зараз, важко очікувати його прийняття в 2019. Але дуже хотілось би,
– відзначив Кухта.
Є менші, але теж важливі законопроекти: про запровадження концесії, що дасть змогу залучати приватний сектор в інфраструктурні проекти; закон про DoingBusiness, завдяки якому ми зростемо у цьому рейтингу, і це буде гарний сигнал для інвесторів і суттєве полегшення життя бізнесу за різними напрямками. Також є велика кількість євроінтергаційних законопроектів, які гармонізують наше законодавство за різними напрямками з ЄС. І важливо їх поступово приймати. Це і буде наша євроінтеграція, наголосив експерт.
З іншого боку – наступний рік буде складним з фінансової точки зору. Це період пікових виплат за зовнішнім боргом. Щоб уникнути банально дефолту – необхідно буде співпрацювати з МВФ та іншими кредиторами. Їхні умови – це завжди реформи, ніщо інше їх не цікавить. Ці умови і будуть формувати порядок денний на наступний рік,
– пояснив Кухта.
Але як би розмито перспективи не виглядали, та стати легше українській економіці може в будь-який час, вважає експерт. Якщо концентровано прийняти земельну реформу, фінансового сектору, зокрема – простір для покращення є. Однак прогнози дуже залежать від того, кого ми виберемо. І яку політику ці обранці проводитимуть. Тому оновлені прогнози на наступний рік будуть вже після виборів.
Яніна Ткачук
Джерело: 24 канал
