У другий день Христового Різдва, за Юліанським календарем, — 8 січня — християни відзначають Собор Пресвятої Богородиці.
Деякі святі отці IV ст., як святий Амвросій, святий Августин, святий Епіфаній Кипрський і святий Йоанн Золотоустий з нагоди празника Христового Різдва у своїх проповідях прославляють Пресвяту Богородицю. Можливо, що якийсь час празник Собору і пам’ять святого першомученика Степана святкували в один день, бо щойно в VII ст. вшанування пам’яті святого Степана перенесли на третій день Різдвяних свят, розповідає РІСУ.
Для Східної Церкви загалом традиційним є святкування після великого празника пам’яті тих осіб, які виконували головну роль в подіях празника. «У Христовому Різдві на першому місці коло Христа бачимо Пресвяту Богородицю. Тож уже в перших віках вірні разом збиралися наступного дня після Христового Різдва, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за те, що дала нам Спасителя та віддати їй почесть як Божій Матері. Від того зібрання вірних і сам празник називають зібранням, Собором», — зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій.
Загалом, час від празника Христового Різдва до Богоявлення, в якому відзначають Собор Пресвятої Богородиці, триває 12 днів, тому й має назву дванадцятиднев’я, по-грецьки «додекамерон». Як колись празник Пасхи святкували цілий тиждень — аж до Томиної неділі, так схоже і празник Христового Різдва тривав 12 днів — аж до празника Богоявлення.
Святкування дванадцятиднев’я підтверджує Устав святого Сави Освяченого († 530), де сказано, що в той час “нема ані посту, ані коліноприклонень у церкві чи в келіях”. Кодекс імператора Юстиніяна, виданий 535 року, поручає зберігати дванадцятиднев’я. Історик Георгій Кедрин (XII ст.) розповідає про імператора Юстиніяна, який проводив ці 12 празничних днів особливо побожно й роздавав щедру милостиню. Другий Синод у Турі, Франція, що відбувся 567 року, називає празничними всі дні від Різдва до Богоявлення. З колишнього дванадцятиднев’я в залишилися два святкові дні, окрім самого Різдва та Богоявлення: Собор Пресвятої Богородиці і святого першомученика Степана.
Народні прикмети на 8 січня
– Цього дня прийнято піднімати дітей вище голови, щоб вони росли здоровими і красивими.
– Сніг прилипає до рук – до тепла.
– Завірюха і мороз 8 січня обіцяють холодне літо.
Що можна робити 8 січня
1. Якщо до вас прийшли гості, то обов’язково запросіть їх в будинок і почастуєте чимось смачним. Тоді весь рік в домі буде достаток.
2. У цей день потрібно виносити з дому непотріб і битий посуд. Це принесе щастя.
3. Колядників, які прийшли в оселю, потрібно обов’язково впустити і пригостити смачною їжею. Це подарує господарям будинку щастя і благополуччя, а також мир і спокій у родині.
Що не можна робити 8 січня
1. Цього дня не можна купувати мотузки – до біди.
2. Не можна варити чи пити кисіль – до небіжчика.
