Відома тернополянка, олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна поділилась своїми враженнями від початку біатлонного сезону./strong>
– Олено, що ти відчуваєш підбиваючи підсумки першого триместру сезону?
– Змішані почуття … З одного боку були і вдалі гонки, вдалі фініші. У тому числі і сьогодні в мас-старті, незважаючи на не найсвіжіший стан, вдалося на фініші поборотися, не здати позиції, навіть трошки відіграти. Але, звичайно, ті два персьюти, де я не змогла фінішувати … Багато хто не розуміє, чому я тоді сходила з дистанції – можу пояснити. У будь-якому випадку персьют не йде в залік Кубка Націй, за нього не нараховуються командні очки, тільки мої особисті. І вчора, після чотирьох штрафних кіл, я в кращому випадку боролася б за 40-50 місця. Не було сенсу бігти ще два кола, щоб зайняти місце в п’ятому десятку, не отримати залікових очок, а тільки зайвий раз підірвати здоров’я.
Відповідно було прийнято спільне рішення з тренерами, що краще зійти і поберегти сили на мас-старт. Сьогодні була знову важка траса, дистанція, брудний сніг, каша. У Нове Место підхід до рубежу з підйому, тому дуже багато промахів не тільки у нас, але і в інших дівчат. Скажу чесно, я не готова до такого пульсу, тому що під час тренувального процесу на контрольних стартах пульс десь на 10 ударів був нижче, ніж зараз, коли я підходжу до рубежу. На змаганнях борешся до останнього, тому що намагаєшся триматися за лідерами, а це виходить вище моїх можливостей.
– Що трапилося на стрільбі стоячи в гонці переслідування? Прокунін говорив, що можливо завадили емоції.
– Ні, ніякі емоції мені не завадили, я досвідчений спортсмен, не один сезон виступаю, і давно вже емоції не стають для мене каменем спотикання. У персьюті у мене була помилка з лижами. На відкатці вони були кращими, але потім, як з’ясувалося, ніхто з біатлоністів на таких лижах не біг. На цьому мастилі Fisher вчора просто не їхав. Потім це підтвердила і наша сервіс бригада, і представники Fisher. Але ще раз повторюся, в момент відкатки вони були кращі, але на гонці їх вистачило буквально на півтора кілометра.
Ну а коли лижі не їдуть, ти викладаєшся в два рази більше, пульс стає вище, дихання збивається … Я навіть не розуміла, куди я стріляю, а потім не повірила своїм очам, що у мене чотири промахи. Не пам’ятаю, коли останній раз так стріляла навіть на тренуваннях.
– В який момент прийняла рішення, що потрібно сходити з дистанції?
– Я коли пішла на штрафні кола, задумалася про те, що потрібно сходити. Але вирішила, що добіжу до першого підйому, подивлюся тренерам в очі, і пораджуся, що краще зробити. Але якраз в цей момент Прокунін підійшов до штрафного кола, і я зрозуміла, що краще сходити і готуватися вже до сьогоднішнього дня.
– В цілому ти задоволена своїм фізичним станом якщо порівнювати його з минулими роками?
– Звичайно, зараз я в набагато кращому стані, в порівнянні з минулими роками. Я б навіть сказала, що це рівень моїх найкращих сезонів. Єдине, поки що десь чогось не вистачає, десь ми з горами перебрали. Сподіваюся, що вже після Нового року стабілізується ситуація і з висотою, і з функціональним станом, стрільба нормалізується, і я остаточно зможу піднятися з колін, на яких стояла два роки перед цим (сміється).
– Які у тебе найближчі плани?
– Самий найближчий план – це зібрати речі і відправитися додому на невеликий відпочинок. Користуючись нагодою хочу привітати всіх уболівальників з наступаючими святами, побажати всім міцного здоров’я, удачі, любові, терпіння. Вірте в нас і ми будемо намагатися показувати найкращі результати.
Окрема подяка тим сотням людей, які приїхали підтримати нас в Нове Место. Незважаючи ні на які результати, крик був божевільний, таке відчуття, що ми бігли в Україні, а не в Чехії. Для нас це дуже важливо і приємно.
Джерело: XSPORT.ua
