Працівники поштових відділень незадоволені умовами праці. Про звільнення 9 листонош у Почаєві розповідає ТСН.
Люди невдоволені тим, що їхня мізерна зарплата може ще зменшитися через скорочення кількості робочих днів. — Сказали, що все, – констатує керівник Почаївського відділення зв’язку Марія Нек. Поштарка Світлана пояснює, що впаде листоноша від надмірної роботи, адже тепер її слід робити швидше, а взимку використовувати старий службовий велосипед забороняє техніка безпеки. Пішки ж обійти 14 вулиць її дільниці протяжністю майже двадцять кілометрів нереально, а керівництво наказує ще й збільшити швидкість руху. Якщо раніше за нормами їй виділяли дві хвилини на обслуговування однієї людини, то тепер і їх зменшили. Але насправді, щоб видати людині пенсію, жінка витрачає щонайменше десять хвилин. — От приходжу, даю розписатися, нарахую гроші, перерахують, бо вона мусить після мене перерахувати. Ще товару пропоную, як-то кажуть, – пояснює поштарка Світлана Хоміч. Листоноші також нарікають, що з них зробили ходячі магазини. — Оце для бабки-пенсіонера товар першої необхідності – кава! Бабця купує таблетки від тиску – ми їй каву носимо. Бабка получає пенсії півтори тисячі — бабка візьме шоколадку за 21 гривню?, – пояснюють вони. Поштарки тягнуть на собі торби з пляшками олії і банками томатної пасти. — Я собі буду спаковувати в свій пакет, я знаю ціну, буду людям пропонувати. Наймолодшій почаївській листоноші Юлі 26 років, дівчина, пакуючи поштарську торбу, губиться у назві власної професії – вантажник, носій, марафонець, інкасатор чи продавець. — По нормативах має бути сумка не більше 7-8 кілограм, – каже вона. На практиці ж виходить 15-кілограмова/
