Минув майже рік від моменту ухвалення в першому читанні проекту Виборчого кодексу (№3112–1). Документ передбачає скасування змішаної системи на виборах до парламенту — мажоритарки, яка в українських реаліях створює можливості для підкупу виборців, а також закритих партійних списків, місця в яких продаються. Натомість кодекс запроваджує пропорційну систему з відкритими регіональними списками.
Спікер Парубій неодноразово наголошував, що серед пріоритетів парламенту на осінь — розгляд проекту Виборчого кодексу в другому читанні.
Тож ми нагадали нардепам-мажоритарникам Тернопільщини про їх обіцянку ухвалити нове виборче законодавство з пропорційною системою за відкритими регіональними списками. Зазначимо, що обіцянка відмовитись від корупційної виборчої системи закріплена у Коаліційній угоді, яку підписали представники проєвропейських політичних сил.
Тарас Пастух, мажоритарник від «Об’єднання «Самопоміч» зазначає, що він особисто із колегами по фракції підтримують Виборчий кодекс і будуть голосувати за нього у другому читанні:
«Це питання для мене є принциповим, тому що політичні сили задекларували зміну виборчої системи в Коаліційній угоді. Ми не тільки вимагаємо, аби ці зміни відбулися, а й робимо для цього все можливе. «Самопоміч» продовжує наполягати на тому, щоб закон винесли на розгляд у другому читанні і він був прийнятий до наступних виборів. Наша політична сила неодноразово брала участь в акціях. Якщо закон не підтримають у другому читанні, наступні вибори відбудуться за законами Януковича і якісний склад ради не зміниться» , – відзначив політик.
Нардеп Пастух також нагадав про негативні аспекти мажоритарної системи:
«Мажоритарка спричиняє високий ризик підкупу виборців. Як правило, перемагає той, хто засіяв найбільше гречки або має сильний адміністративний вплив. Після того, як ця люди отримує статус депутата, вона намагається ці кошти повернути і збільшити компенсацію в рази».
Попри те, що попрощатися зі змішаною системою виборів було обіцянкою Петра Порошенка як кандидата в президенти України, позиція нардепів від БПП доволі неоднозначна. Нагадаємо, що Порошенко у 2014 році наголошував на необхідності провести виборчу реформу.
Тернопільщину від БПП «Солідарність» представляють 3 мажоритарники – Тарас Юрик, Микола Люшняк і Олег Барна. Їх думки розділились ще на етапі голосування за Виборчий кодекс у першому читанні. Барна категорично не підтримує відкриті списки і утримався від голосування за кодекс, Юрик і Люшняк голосували «За».
Нині Люшняк чекає на висновок профільного комітету, який розглядає правки. Тож депутат поки немає однозначної відповіді на питання, чи буде він голосувати за відкриті списки у другому читанні:
«Я підписував Коаліційну угоду і в першому читанні підтримав Виборчий кодекс. До другого читання є більше тисячі правок. Коли комітет дасть рішення по Закону, я його прочитаю і тільки тоді підтримаю. Зараз я не бачу правок, я ще з ним не працював, тому сьогодні стверджувати, що я підтримую в тій редакції, якій хтось запропонує – не можу. Я не можу говорити, що буду голосувати за те, що не бачив. Я свій обов’язок виконав, тепер хочу подивитись на фінальну версію Закону», – зауважив депутат.
Зазначимо, що аналогічну позицію має Артур Герасимов, голова фракції БПП у Верховній Раді.
Тарас Юрик схильний підтримати проект кодексу в другому читанні :
«Концептуально я підтримую Виборчий кодекс. Звичайно, там багатоконтраверсійних речей, які пропонуються до другого читання, але разом з тим, я думаю, що буду голосувати «За» у другому читанні. Я думаю, що голосування буде до кінця жовтня, але питання в тому, чи буде достатньо голосів для підтримки», – наголосив депутат.
Олег Барна виступає проти Виборчого кодексу і не буде голосувати за нього у другому читанні:
«Зараз моя фракція займає позицію згідно з Коаліційною угодою, підписаною ще в 2014 році, щодо зміни системи виборів за пропорційними списками. Але я жорстко виступаю за мажоритарну систему виборів, щоби всі 450 народних депутатів були мажоритарниками. Моє пояснення такої позиції чітке: угоду підписували політичні лідери, а я – мажоритарник, і люди на селах кажуть, що в них має обов’язково бути депутат. Більшість депутатів зі своєї фракції я переконав, і вони зрозуміли, що партійна система – це біда, контроль олігархами влади. До речі, перший склад Верховної Ради у 1991 році був мажоритарний, найбільш порядний і принциповий. Люди мають знати, кого вибирають!».
Позафракційний «свободівець» Михайло Головко декларує свою готовність підтримати Виборчий кодекс:
«Я буду голосувати за Виборчий кодекс у другому читанні. Відхід від мажоритарки – це зміна курсу нашої країни. Адже мажоритарка не формує загальнонаціональну політику. Депутата, який має округ в 2-3 райони влаштовує, щоб йому виділялись кошти з бюджету у вигляді субвенцій на округ, а подальший курс країни його не цікавить, і тому вони готові голосувати за будь-які закони, які вимагають партійні боси. Ситуацію в країні можна поміняти лише тоді, коли буде змінена виборча система і будуть запроваджені відкриті списки. Тоді «грошовим мішкам» буде важче купувати місця в списках і скуповувати округи. Ми сьогодні впритул наблизились до того, що зміна політичної моделі вкрай необхідна. Свободівці будуть підтримувати Виборчий кодекс».
Нагадаємо, що за останніми соціологічними даними, більше 40% українців підтримують відкриті списки на виборах до парламенту.
Юлія Ковальчук, координаторка ГО «CentreUA» у Тернополі
This website uses cookies.
