Усім, хто дивився фільм “Парк Юрського періоду” буде цікаво побачити страхітливих велетнів-динозаврів “вживу”. Ну, насправді, не зовсім вживу, адже, всі вони вимерли, проте пощупати і навіть почути голос їхніх прототипів можна. Для цього не потрібно їхати в Амазонію, Африку чи Австралію. Побачити більше сотні допотопних динозаврів можна у сусідній Польщі.
Там є два парки – один на кордоні з Білорусією. Інший поблизу Кракова. Я обрала той, який був на моєму маршруті – у селі Затор, за 50 кілометрів від міста із Вавельським замком.
Про страхітливий ліс з доісторичними істотами мені розказав поляк Ярослав Баниш, мовляв, там є на що подивитися не лише дітям, але й дорослим. І справді – нині я розумію, що то був найкращий вклад 60 злотих. Спочатку здається, що то багато, але цілий день у товаристві динозаврів того вартує.
Дістатися до пункту призначення можна з Краківського головного автовокзалу будь-яким автобусом, що прямує в бік Освенцима за 10 злотих. Не очікуйте, що все так просто. Ваша зупинка – у звичайнісінькому селі, тому краще попросити водія повідомити, де сходити. Від автобусної зупинки у Заторі до парку розваг “Динозаторленд” потрібно йти приблизно півкілометра. Найкраще спрямовують місцеві жителі, які тут дуже балакучі і кидають свою буденну роботу на грядках, аби показати вам дорогу.
Динозаврів з дороги ви не побачите, а лише велетенських комах. Так є, тут ще й така плантація, бо “Динозаторленд” – це не лише динозаври. Ще тут можна потрапити у світ грецької міфології з їхніми богами, містичними істотами і познайомитися із гігантськими комахами. Це дійсно весело і вражаюче.
Але їдуть сюди заради динозаврів. Тут вони незвичайні, бо можуть рухатися і ричати. Окрім фігур рептилій відвідують у Заторі ще музей скам’янілостей, щоб дізнатися, як жили печерні люди.
І так, я уже писала, що це класне місце для дитячих екскурсій. І ось ще одна причина – малюкам до 3 років – вхід на всі три частини парку – безкоштовний, всім іншим доведеться заплатити по 59 злотих. Можна також замовити сімейний пакет 2+2 (двоє дорослих і двоє дітей до 16 років) – 199 злотих.
Прохід через звичайний турнікет, ліс з динозаврами огороджений парканом, щоб вони не повтікали. Одразу вас зустрічатиме один із представників ящероподібних. Він тут найпопулярніший, бо всі туристи одразу кидаються з ним фотографуватися. Не ведіться! Йдіть далі – там ще є на що подивитися.
Загалом, сама прогулянка з динозаврами триває стільки, скільки ви того захочете. Я бачила, як якесь сімейство розкинуло тут намет і влаштувало собі пікнік прямо біля гнізда Птеродактиля. Коли “пташка” над ними била крильми і пронизливо кричала – діти з батьками щасливо реготали з набитими бутербродами ротами. Весело!
Знаю, про що ви подумали. Так, вандали тут теж вже побували. Окремі динозаври уже без очей, їхня голова розколупана і з неї стирчить паралон. Наче комусь страшно кортіло зазирнути під шкіру велетенських іграшок і дізнатися, чим вони напхані. А в одно з рептилій був відкушений палець! Ось, так. Тому краще вже робити пікнік і жувати канапе.
Вражають гіганти. Тут вони не дуже страшні, бо ж розумієш, що то лялька. Та й рожевий колір гортані, яка над тобою роззявляється, мало навіює страху. Проте все ж потрібно бути обережним. У Рекса під хвостом знаходиться датчик руху і коли ви проходитиме повз, він просто ем…якби це сказати? – справить на вас природну потребу. Але тут ніхто не ображається і туристи табунами по кілька разів перебігають туди-сюди у той час, коли гігант лютує.
Після такої руханки, а потім ще й корисного відвідування музею, вам обов’язково захочеться їсти. А доглядальники ферми динозаврів про це вже попіклувалися – на території “Динозаторленду” є Макдональдс, де можна перекусити і обговорити з друзями побачених звірів. Допізна засиджуватися не раджу, адже потрібно встигнути на останню маршрутку до Кракова.
Їхати майже годину, тому можна й поспати. І вам точно снитимуться динозаври, тому коли хтось дорогою з Затора в Краків кричить уві сні й здригається – інші пасажири це сприймають нормально.
Наталія Червак
