Монастир святого Йосипа задекларувала провідний спеціаліст Головного управління Держгеокадастру Тернопільської області Леся Домітрак. Культова споруда перебуває у власності її чоловіка.
Зокрема, на першому місці опинилася колишня інспекторка Харківської митниці ДФС Ірина Табака, яка перед звільненням з посади задекларувала недобудовану каплицю площею 295 кв. м. Релігійна споруда перебуває у власності Релігійного управління Харківського екзархату Української Греко-Католицької Церкви і перебуває в користуванні чоловіка Ірини Табаки, який є священиком. Про це зазначається у розслідуванні Bihus.Info.
А от державний реєстратор Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Орися Гринишин володіє 90% будівлі в’їздової брами Домініканського монастиря ХVІІІ століття. Інші 10% належать завідувачу Богородчанської районної державної нотаріальної контори Іванові Войташеку, який задекларував площу як просте нежитлове приміщення, скромно змовчавши в описі майна, що це саме церква.
Монастирем святого Йосипа площею 273,7 кв. м володіє і чоловік провідної спеціалістки Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Лесі Домітрак. А новопризначений суддя Конституційного суду Сергій Головатий задекларував 200-метрову Свято-Покровську церкву в селищі Вільшана Черкаської області, яка була споруджена його коштом.
До п’ятірки власників церков потрапив також депутат Миколаївської селищної ради Дніпропетровської області і за сумісництвом настоятель двох храмів Іван Батіг, який сумлінно вніс у декларацію оренду одного зі своїх “робочих місць” – церкви у селі Широка Дача площею 200 кв. м.
Також культові споруди задекларували депутат Старокостянтинівської райради Хмельницької області Олена Фурсова (храм площею 175,8 кв. м), головний держінспектор Чернівецької митниці Михайло Москалов (недобудована капличка площею 70 кв. м), консультант Апарату Верховної Ради Олена Куцел (каплиця площею 65,4 кв. м), народний депутат Михайло Папієв (капличка площею 28 кв. м) і суддя Верховного Суду Микола Лагнюк (капличка площею 16 кв. м). Зазначимо, що у 2017 році чиновники задекларували у своїх електронних кабінетах витрат на 9,5 млрд гривень. Серед них понад 3,2 млрд гривень – тобто третину від загальної суми – припадає на 147 депутатів Верховної Ради.