“Мені в душу плюнули”: батько загиблого в ДТП юнака з Тернопільщини розповів про судовий процес

Експертиза довела, що якби водій авто їхав за правилами, то міг би пригальмувати.

14 вересня Бучацький районний суд виніс вирок 31-річному Сергію Франіву із села Стінка, який уночі 9 жовтня минулого року збив на смерть 19-річного Романа Борчука із села Порохова. 7 років за ґратами — таку міру покарання визначив суд обвинувачуваному в злочині. Очевидно, сторони ще подаватимуть на апеляцію. Згорьований батько загиблого хлопця пан Ігор вважає вирок справедливим, хоча визнає, що він не здатен навіть частково покрити його біль. У результаті аварії чоловік втратив єдиного сина. Слухали справу в Бучацькому районному суді від осені минулого року. Щоб підтримати рідних загиблого на кожне судове засідання приїжджали односельчани, пише НОВА...

— Моє горе не пригасити навіть найсуворішим вироком для водія, який забрав життя мого сина, — каже Ігор Борчук. — Свою вину Франів визнав лише частково, запевняв у суді, що не порушив правил дорожнього руху, що не був п’яний. Він нібито й вибачився переді мною, але щирості я не відчув, бо після тих слів відразу кидав на мою адресу звинувачення. Якби водій усвідомлював, що накоїв, то благав би прощення, а він поводився зверхньо, зневажливо — міг лягти на лавку в залі суду. Я не ішов з ним на перемовини, не хотів від нього жодної копійки відшкодування. Та якось мати водія перерахувала поштою на мою адресу 2 тисячі гривень. Це для мене був принизливий жест. Перед наступним засіданням я підійшов до адвоката підсудного і висловив своє обурення, мовляв, навіщо мені в душу плюнули. Захисник виправдовувався, що це добровільне щире рішення матері Франіва. А вже на наступному засіданні вони козиряли цим.

Нелегко було пройти суди

– У соцмережах мені публічно надходили погрози. Чимало людей читали це. «Або заберіть від підсудного телефон або наведіть порядок», — звернувся після того я до його адвокатів і погрози припинилися. «Дивися, бо відповіш за це!» — Франів дозволяв собі погрожувати свідкам у суді. Про те, що Франів сів за кермо в нетверезому стані, після аварії підтвердили свідки, які їхали з ним в авто, але згодом вони змінили покази. У суді один зі свідків стверджував, що водій був тверезий, а інший визнав, що казав людям на місці ДТП, що водій був напідпитку. Але ці покази захисники обвинувачуваного перекрутили на свій лад. Франів збив мого Романа на зустрічній смузі. Експертиза довела, що якби він їхав за правилами, то міг би зупинитися. Без сумніву, була висока швидкість, він навіть збив електроопору. Ми побоювалися, щоб Франіва не відпустили під домашній арешт, бо він міг утекти до Росії, звідки родом його мати. Добре, що районний суд зважав на це. Розумію, що кожна людинакожна людина може помилитися, але так лицемірно не можна поводитись може помилитися, але так лицемірно не можна поводитись. Мати підсудного вводила в оману людей — ширила чутки, нібито я теж десь вчинив смертельну аварію. Це я чув на свої вуха. «Тато того хлопця має стільки грошей, що ми ніяк не можемо закінчити суд», — відкривався їй рот таке наговорювати на мене. Нехай все це буде на їхній совісті…