Тернополянка отримала кілька десятків листівок з різних країн світу (ФОТО)

У час новітніх технологій ми почали забувати, як це отримати паперового листа в конверті, знайти у ньому листівку, а потім зберігати роками десь на полиці  чи в книжці, у шухляді. Насправді, тисячі, а то й мільйони людей в світі щоденно підтримують ці старі добрі традиції надсилання листівок. До всесвітнього посткросингу кілька років тому приєдналася й тернополянка Ірина Скоробогата. Нині у колекції дівчини 33 листівки із різних країн світу.

– У чому полягає ідея посткросингу?

– Це суперовий, надзвичайний проект, щоб стати учасником якого потрібно зареєструватися на сайті https://www.postcrossing.com/ . Заповнити інформацію про себе, побажання щодо листівок Якщо вони є), свої уподобання і дати запит системі на адресу іншого учасника. Звісно – побігти у книжковий чи сувенірний магазин, передивитися сотню листівок, допитуючись у продавця чи є ще, обрати найкращу та надіслати її!

Коли листівка досягає адресата, той реєструє її в системі за допомогою ідентифікаційного коду, який повинен вказати відправник (!) Цей код також дає система разом із адресою отримувача. Після того, як хоча б одна листівка учасника була зареєстрована, його адреса видається випадковим чином на запит іншого користувача.

І ось тут варто перевірити справність вашої поштової скриньки та наявність листоноші у вашому районі. І з трепетом очікувати вісточки з далеких, можливо, незвіданих для вас земель.

Як я вже згадувала, у кожного користувача є свій кабінет, акаунт, де він може написати про себе: свої захоплення, сім’ю, мрії, будь-що…. Наприклад, я, прошу користувачів поділитися найкращою життєвою порадою, яку вони коли не будь отримали, або ж життєвим уроком. І по-можливості, прошу надсилати листівки з храмами, церквами, духовними місцями сили свого регіону.

А приєдналася я до громади посткросерів на початку цього року, щоб спробувати нову діяльність, знайти нових друзів, спілкування. Я люблю різноманіття, нові ідеї, емоції, досвід. Бачила неодноразово як моя викладачка Шонь Олена Богданівна постить у себе на стіні фото листівок, які вона отримує завдяки посткросингу. А мені саме хотілося знайти цікаве хобі. Я проконсультувалася з нею з приводу реєстрації на сайті, ….і почалося!!

Додам, що згідно з інформацією на сайті https://www.postcrossing.com/, зареєстровані користувачі з 248 (!) країн, з України 25,5 тисяч, які разом надіслали близько півтора мільйона листівок.

– Коли й кому надіслала першу листівку? Звідки отримала у відповідь?

– Першу листівку надіслала в Німеччину, у містечко поруч із Берліном! Ім’я утримувачки Сильвія, вона працює вчителем із дітьми з особливими потребами. А також займається кантерою (напрям фітнесу для укріплення серцево-судинної системи, середнє між тай-бо та аеробікою). Любить квіти, тварин, подорожі. І так кожен користувач привідкриває свій внутрішній світ, іноді, навіть, можна сказати, досить детально розповідаючи свою біографію. І от з цією інформацією, з хвилюванням йдеш в магазин і шукаєш листівку, намагаючись вгадати: а чи сподобається вона отримувачу?

Багато з надісланих мною листівок потім потрапляли у списки улюблених в людей! Я стараюся відповідально підходити до справи.

– Скільки листівок у твоїй колекції є сьогодні? Звідки вони?

– У моїй колекції 33 листівки з різних частин світу. Це зовсім небагато, порівняно з лідерами посткросингу, які надіслали по 25 тисяч листівок. Правда, для цього їм було потрібно років 10. До мене уже встигли прийти листівки з Чехії, Сша, Німеччини, Нідерландів, Фінляндії, Великобританії, Словакії, Тайваню, Китаю, острова Гернсі.  

– Чи завжди знаєш, хто надсилає, хто ця людина, які її захоплення?

Ні, це завжди таємниця для користувача від кого він отримає листівку.

Лише коли заходиш у під’їзд, відкриваєш поштову скриньку, трепетно береш у руки листівку, тоді дізнаєшся країну відправника та бачиш ім’я людини, яка погодилася приділити свій час і написати вам повідомлення, обрати красиві марки, іноді й кумедні наклейки чи намалювати малюночок до тексту.

А потім, коли піднімаєшся до квартири, вмикаєш комп’ютер і вводиш в спеціальне поле на сайті код, який вказаний на листівці, відкривається анкета відправника і дізнаєшся, що він чи вона має 5 дітей, або ж через хворобу не виходить уже багато років з дому, або ж любить грати баскетбол, доглядає великий сад, або їй самотньо, бо вона працює далеко від дому і єдина її розрада це обмін листівками, або ж це група молодих людей, які цікавляться географією і це допомагає їм її вивчати. До речі, наймолодшому відправнику було 14 років, а найстаршому 95!

– Як обираєш кому і яку саме листівку надіслати? Яке повідомлення намагаєшся передати?

– Система обирає за мене. Натискаю кнопку і з’являється ім’я та адреса іншого користувача.

Найчастіше я пишу щось мотиваційне, підбадьорливе, «розумну» цитату. Іноді людина сама вказує, що вона б хотіла прочитати у листі. Можливо це інформація про місто звідки я родом, або  найкращий спогад мого дитинства, або ж моя мрія.

– Чи ставиш собі мету у посткросингу: надіслати певну кількість листівок, встановити власний рекорд…

– Мета – насолода процесом. Маю відчуття вдячності, що хтось злегка дозволяє торкнутися струн його душі. І коли торкаєшся листівки, яку 2 тижні тому у руках тримала людина в Індії, Сша, Німеччині, Китаї. Розумієш, що ми всі одна сім’я, усі такі схожі: любимо своїх рідних, подорожі, фільми, музику, смачну їжу, природу. Мріємо про одне і теж: щастя, здоров’я, достаток. І так шкода, що уся історія людства – це суцільні війни та боротьба.

– З якої країни найбільше очікуєш листа?

З України! Іноді система дозволяє надсилати листівку і своїм співвітчизникам.

Мода має властивість повертатися, як вважаєш, чи настане час, коли люди знову користуватимуться паперовими конвертами й листівками, писатимуть листи власноруч на папері?

– Думаю, що найближчі століття ні, хіба, через років 500, коли людям набриднуть рОботи, космічні кораблі та штучний інтелект і у всьому світі буде лише кілька спеціалістів, які будуть уміти писати рукою це знову викличе інтерес, як щось екзотичне.

– Чому порадиш приєднуватися до всесвітнього посткросингу тернополянам?

Відповім так: бо це можливість

а) Спробувати щось нове

б) Створити свою колекцію листівок на певну тему і потім організувати виставку!

в) Знайти нових друзів, адже багато користувачів сайту зареєстровані в інших соцмережах і запрошують до подальшого спілкування.

г) Дізнатися більше про інші країни, міста. Я завжди коли отримуючи листівку розглядаю потім архітектуру, природу того місця, цікавлюся історією.

ґ) Згадати що таке писати рукою)) Бо зараз для цього є все менше нагод.

Запитувала Наталія Червак

 

Автор: Halas

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *