10 червня нещасний випадок забрав життя 25-річного Сергія Крука із Ланівців. Хлопець потонув в озері, що біля дитячого оздоровчого табору «Лісова казка» у селі Борщівка.
На похорон Сергія прийшло багато молоді, адже він працював учителем фізкультури в школі села Бережанка, що неподалік райцентру.
Страшна звістка застала Сергієвого батька за кордоном, з важким серцем він добирався додому. Прилетіла на похорон із Росії й мати хлопця. Батьки давно розлучені. Сергія змалку виховували батько та мачуха, хоча хлопець підтримував стосунки і з матір’ю. У нього залишилася зведена сестра.
— Напередодні трагедії я говорив із дружиною. Показала мені на екрані сина, ми ще перекинулися кількома словами, — з сумом згадує батько загиблого Юрій Крук. — Причина смерті, як вказано у медичному висновку, — утоплення.
Та наразі невідомо, що призвело до утоплення. Кажуть, що Сергія зловив корч, та, на мою думку, він вдарився головою, бо під водою є зруби. Син попередив маму, що їде купатися, казав, що скоро повернеться. Хто б міг подумати, що таке станеться?.. Він добре плавав, мав хорошу фізичну форму, часто кликав мене займатися спортом — ми разом бігали. Ніколи не скаржився на здоров’я. Хлопці рятувати його, але там глибина, нелегко було дістати. Кажуть, що швидка приїхала аж за годину. В озері в Борщівці є підводні джерела, зверху вода тепла, а внизу — крижана. Сергій і раніше там купався. Колись проходив практику в таборі «Лісова казка», добре знав ту місцевість. На мілині в озері купаються діти, а ось син пішов на інший берег, де глибина. Щось потягнуло його туди… У той час я був у рейсі за кордоном, відчував дивну тривогу, допікав неспокій. Страшна звістка поранила моє серце…
Сергій Крук закінчив Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію ім. Тараса Шевченка. Якийсь час працював у Карначівській середній школі, поки його не призвали до армії. Після служби, торік у вересні, влаштувався до Бережанської середньої школи. На літніх канікулах планував поїхати на заробітки до Польщі, а восени знову продовжити вчителювання.
— Сергій Юрійович був учителем за покликанням — любив працювати з дітьми, користувався авторитетом. Водночас школярі не давали йому проходу, особливо старшокласники! — каже директор Бережанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Ігор Аркадійович Білобровець. — Зарекомендував себе як порядний, врівноважений, без шкідливих звичок. Брав активну участь у громадській роботі, возив школярів на збір дитячо-юнацьких об’єднань «Козацьке коло». Мав багато ідей, планів. Прикро, що так рано обірвалося його життя… Співчуваємо рідним через непоправну втрату…
— Коли відновилася команда «Цукровик», Сергій ще був школярем, приходив на ігри, вболівав за команду, — розповідає керівник лановецького футбольного клубу «Цукровик» Богдан Стецюк. — У вузі він почав посилено займатися легкою атлетикою, відійшов від футболу. У легкій атлетиці він був спортсмен обласного рівня. Навесні цього року я випадково зустрів його і запросив до команди, він радо погодився. Сергій поки що не був основним гравцем, але тренувався, набирав форму, виходив на заміну, показував хороші результати. Тієї злощасної неділі ми грали на виїзді в селі Матвіївці Шумського району. Сергій вийшов у другому таймі, добре зарекомендував себе. Після матчу хтось із футболістів поїхав на стадіон, хтось — додому, хтось — на квас, а Сергій із товаришем подалися в Борщівку… Нещодавно ми зіграли в Ланівцях матч пам’яті нашого загиблого гравця. Сергій назавжди у наших серцях!
This website uses cookies.
