Тернополянин розповів про відпочинок на рожевому озері, аналогів якому немає в Європі (ФОТО)

У всьому світі є 9 водойм, вода у яких рожевого кольору. 5 з них можна побачити в Австралії. У Європі таке – одне єдине і знаходиться воно в Україні, а саме у Херсонській області. Це диво ще маловідоме широкому загалу, проте вже має своїх туристичних прихильників.

Про незвичайний відпочинок «ГАЛАСу» розповів тернопільський журналіст Сергій Балуцький, якому пощастило на власні очі побачити «українське Мертве море».

– Як дізнався про рожеве озеро? Чи важко було його віднайти?

– Уперше почув про озеро на туристичному хабі, який відбувся на Херсонщині у травні. Голова Присиваської ОТГ розповідав про те, що в них на території є своє Мертве море і вода у ньому рожева. До цього, я, як і більшість людей, знав тільки про “Мертве море” в Солотвино, тому вирішив, що пора відкривати для себе щось нове. Озеро знаходиться за 140 км від Херсону в селі Григорівка. Дістатись туди можна тільки автобусом. Дороги не ідеальні, тому маршрут не з легких. З села до водойми треба ще їхати 4-5 кілометрів.

– Як далеко воно від умовного кордону з анексованим Кримом? Чи впливає це якось на відпочинок?

–  Озеро дійсно знаходиться у прикордонній зоні, про це тут навіть свідчать таблички з написом “Увага. Прикордонна зона”. Місцеві жителі кажуть, що у перші роки після анексії Криму через це туристів поменшало. Зараз знову люди почали їхати і проявляють інтерес. Сюди приїздять туристи з України, Білорусі, Польщі, Німеччини. Переважно ті, хто тут вже бував і кому лікувальні грязі та солона вода таки допомогла. За розповідями селян, відпочивати сюди їдуть на 2-3 тижні. Це вважається найкращий час, щоб тут набратись сил та енергії на цілий рік.

– Чи можна вважати відпочинок на Лемурівському озері повноцінним – чи є де проживати, куди піти?

– Оскільки найближче село до озера – це Григорівка, тому всі туристи зупиняються там. Зараз село активно розвиває сільський туризм і пропонує для приїжджих 40 садиб. Переважно – це будинки самих жителів. Вартість проживання з особи – 100 гривень. Проте, ціна може відрізнятись в залежності від умов. Якщо туалет чи душ на дворі, то можна домовитись і за 80 грн. У багатьох також є інтернет, сауна, альтанка, басейн. Ми проживали у колишнього військового Валерія. Його будинок – це 4 кімнати, де може розміститись 9 осіб. У будинку є телевізор, інтернет, туалет, душ, кухня. Інтер’єр стандартний, як для села. Надвечір була проблема з водою, тому довелось приймати літній душ на дворі. Чоловік пропонує ще низку додаткових послуг. Зокрема, сніданок, обід чи вечерю можна замовити за 35 грн. В нашому випадку був сніданок. Це гречка з підливою, котлета, салат з помідорів та огірків, абрикосовий компот і чай. Щоб дістатись до озера теж потрібна допомога місцевих жителів, які завезуть тебе туди-назад автівкою за 50 гривень. Пішки дістатись до озера у спеку не ризикує ніхто.

На озері теж є платні послуги. Зокрема, альтанку можна орендувати на день за 150 грн. користування питною водою й душем обійдеться в 50 грн.

У Григорівці близько 5-ти магазинів. Є старовинний костел, музей історії та навіть спортивний зал. Фактично усі ці місця, окрім магазину звісно, безкоштовні для відвідувачів.

–  Як до туристів ставляться місцеві жителі? Що розповідають про диво – озеро?

– Місцеві жителі чекають туристів і щороку намагаються зробити сервіс кращим. Ставлять бойлери, щоб була постійно гаряча вода, роблять ремонти, вивчають інфраструктуру. На відмінну від Солотвино, де місцеві жителі часто пропонують жахливі умови за великі гроші, тут старатимуться зробити все, щоб ви знову повернулись сюди наступного року або розповіли комусь про місце. До речі, групи туристів у Григорівці зустрічають з короваєм.

Легенд про озеро теж є багато. Їх дуже люблять розповідати місцеві:

«Якось до нас у село приїхала жінка з хлопчиком, хворим на церебральний параліч. Вона хотіла підлікувати дитину водою та грязями нашого озера, і їм потрібно було в когось зупинитися. Я  обійшов мало не півсела, питав у людей, але ніхто не поспішав їх брати до себе. Довелося вмовляти тещу прийняти їх хоч на одну ніч, бо хлопчик був справді дуже хворий. Але вже наступного ранку в мене під ворітьми стояло з десяток обурених односельців з претензіями: “А що, туристів тільки своїм?” Я їм тоді сказав: “Як маєте бажання – то будь ласка! Нехай ідуть до вас, у чому проблема?” Ця “провокація” спрацювала, і потроху у нас в селі налагодився зелений туризм. А теща, до речі, як прийняла того хлопця з Одеси, так по цей день не може зупинитися» (Сергій Кліщевський, голова Присиваської сільської ОТГ)

Історія появи самого Лемурійського озера ще цікавіша, і навіть більше схожа на міф. Переказують, що 26 серпня 1969 року у цьому місці розбився військовий літак. При падінні він врізався глибоко в землю і вибухнув. Від удару утворилася глибочезна воронка, яка згодом заповнилася водами цілющого джерела, що вийшло на поверхню. У результаті утворилася водойма, насичена різноманітними корисними солями та мінералами. Вчені вважають, що це ніщо інше, як залишки доісторичного Лемурійського моря, яке омивало береги міфічного затонулого континенту з високорозвиненою цивілізацією. Солоність води у озері досягає 270-300 г/літр, це майже як в знаменитому Мертвому морі. А рожевого кольору їй надають одноклітинні водорості з романтичною назвою “Дуналіелла солоноводна”, які під дією сонця виробляють бета-каротин (його вважають джерелом молодості). Та цілюща не тільки вода, а й грязі, які утворилися на березі озера.

– Власне, розкажи детальніше про ці незвичайні властивості.

– Так, «рожева вода» володіє чудодійними лікувальними властивостями і є унікальною в світі. Лікувальні грязі мають широкий спектр дії: активізують роботу всіх важливих органів людини, сприяють відновленню рівноваги внутрішнього середовища організму, мають омолоджувальний ефект. Грязі застосовують для профілактики та лікування захворювань  органів дихання, тут лікують жіночу безплідність, функціональні порушення жовчного міхура, цукровий діабет, хронічний гастрит, виразкову хворобу шлунку і дванадцятипалої кишки у фазі чи ремісії згасаючого загострення, також хронічні коліти та ентероколіти, хронічні гепатити в неактивній фазі, хронічні холецистити, цистити, простатити – навіть у стадії загострення, пієлонефрити, хронічні запалення маточних придатків, захворювання нервової системи та опорно-рухового апарату тощо.

– Чи завжди колір води рожевий? Коли найкраще туди їхати?

– Колір води змінюється залежно від погоди. Коли спекотно, то воно яскраво рожеве, холодніше – воно стає більш бліде. Туристичний сезон тут розпочинається з середини квітня і аж до вересня.

– Чи вдалося поплавати в «українському мертвому морі»? Якщо так, то які відчуття?

– Вдалось і покупатись в озері, і багнюкою лікувальною намаститись. Відчуття дуже класні. По-перше, як і в Солотвино вода тримає тебе на поверхні. Перед купанням краще не голитись, бо буде пекти. Ну, і стандартно, варто берегти від води очі. Біля озера купи лікувальних грязей. Нею потрібно намаститись і ходити поки не засохне, а далі змити у душі. На відмінну від Солотвино біля озера доволі чисто, за порядком слідкують охоронці, людей доволі небагато, тому почуваєш себе комфортно. Також неподалік є магазин, де можна придбати грязь, сіль, ропу для лікувальних потреб.

– Що порекомендуєш тернополянам, які після прочитання цього інтерв’ю захочуть поїхати на відпочинок/оздоровлення на Лемурівське озеро?

– Побувати на Лемурійському озері має кожен. Оскільки ця місцина ще не надто розкручена, тому ціни тут відповідають умовам, туристам пропонують усе найкраще. Єдина проблема з добиранням, оскільки дорога не близька і важка. Проте, результат перевершує всі сподівання. До того ж, не щодня доводиться бачити перед собою рожеве озеро, аналогів якому немає в Європі.

Запитувала Наталія Червак