Які у вас асоціації із містом Амстердам? Сир, квіти, музеї, Ван Гог? Ні? Прочитайте розповідь тернополянки Ірини Скоробогатої і саме ці асоціації у вас викликатиме поїздка в Амстердам.
– Як одним словом можна описати різноманіття Амстердаму? Чи можливо це?
-Я краще покажу фото, яким я передаю дух цього міста: тюльпани, урбаністичний краєвид поруч зі знаменитими амстердамськими каналами та човнами, велосипед, яким тут користуються ледь не з народження до глибокої старості, і…хороший настрій (у когось від товариства «жінок ночі», або від мистецтва, яке тут проявляється у поєднанні античності та сучасних технологій, свободолюбства та порядку, як от у мене).
– Де вдалося побувати в місті, що вразило?
-Побувала у парку Кекенхоф, який знаходиться поруч із містечком Ліссе, між Амстердамом та Гаагою, і в народі називають його «Садом Європи». Тут 32 гектари землі, 5 мільйонів тюльпанів, 100 різних їх різновидів, а також лілії, троянди, нарциси, гіацинти, орхідеї. Хто любить квіти, фотографувати чи фотографуватися, чи просто хоче побувати на знаковій події, цвітінні саду, на яке з’їжджаються з усього світу, раджу відвідати) Неймовірні кольори дарує нам природа через ці квіти, ні один дизайнер не створить сукні таких відтінків! Також так багато вкладено праці людей, які створюють нові сорти тюльпанів і садять цей сад вручну!
Відвідала храм буддистів – найбільший у Європі. В Амстердамі мирно (хоча б на перший погляд) живуть різні релігії, в одному кварталі розміщені християнські, мусульманські культові релігійні споруди.
А ще, неподалік залізничного вокзалу вирізняється своїми розмірами, поєднанням архітектурних стилів Відродження (нео-барокко і нео-ренесанс) храм Святого Миколая – покровителя моряків, купців, мандрівників і самого міста Амстерадаму. Під час свого візиту, потрапила на органний концерт, які там частенько відбуваються)
Також є приміщення, які колись були церквами, а зараз використовуються як паби, галереї, офіси чи й житлові будинки. Наприклад, заклад для поціновувачів пивної забави, пивоварня та пивний ресторан «Йопенкерк» поблизу Амстердама. Пиво дуже смачне, ціни 5-10 євро за 0,5 л задоволення.
Також про музеї…Зараз у багатьох містах світу є музейні карти. Наприклад, в Амстердамі можна купити річний абонемент, який дає право на необмежену кількість візитів майже до 400 музеїв Голландії, включно з 35-ма музеями Амстердаму. Для дорослих білет 60 євро і кожен музей можна відвідати не лише один раз! Музеї неймовірно цікаві, багаті інформативно і просто красиві.
Я уже декілька років цікавлюся творчістю Ван Гога, передивилася всі фільми про нього, які є на Ютубі і от випала нагода побачити його полотна, листи, його почерк вживу. В музеї Ван Гога зібрано близько 200 його полотен, кажуть, що в Амстердамі найбільша світова колекція. Туристів дуже багато, квитки брала онлайн наперед, бо у день візиту дуже велика ймовірність, що білетів уже не буде.
У рамках експозиції представлені речі Ван Гога: фарби, палітри, пера, кісточки…Відразу уявляється, як він брав у руки ці фарби, йшов у поле, малював там, або ж з пером у руках писав листи, доповнюючи їх замальовкою того, що бачить перед собою, доки розкриває свої думки та почуття «співрозмовнику». Також можна послухати тексти листів Ван Гога, які начитуються диктором. І навіть роздивитися його картини, полиставши зображення на сенсорному моніторі.
А також побачити зразки фарб полотен Ван Гога під мікроскопом, роздивившись техніку мазків митця!
Я розглядала картини, читала описи до них близько 4 годин, хоча, сайт їхній обіцяє 1-2 години) може просто я затятий мистецтвозацікавленець =)
Привернув мою увагу дуже потрібний інтерактивний проект для людей з серйозними вадами зору – «Відчуй Ван Гога» (“Feeling Van Gogh”). Копія картини «Соняхи» зроблена в 3D форматі таким чином, що пальцями можна досліджувати зображення, відчуваючи мазки митця, таким чином ніби «побачити» картину, а також є функції, щоб почути «мелодію» соняхів та відчути їхній аромат.
Про їжу… Великий вибір, насичених букетом смаку різних сортів пива, сирів, вафель – спробувала майже все, що радить інтернет туристу)
Багато кафе для вегетаріанців, веганів і страви дуже смачні, після них відчуваєш тепло в шлунку і радість. Це їжа, яка справді дає життя, а не відбирає його, приносячи втому та хвороби. В кафе така атмосфера, ніби мене там чекали уже довго і такі раді, що я нарешті прийшла).
– Що було ціллю твоєї поїздки, чи побачила, чи (відчула) зробила заплановане?
-Бажання досвіду, нових знань. З подорожами у різні краї приходить розуміння, що увесь світ – це наш дім, і ми відповідальні за нього і один одного. Життя – це пазл і складається з маленький частинок, і щоб створити гарне логічне гарне зображення потрібен час та усі складові. От і я з кожною новою дорогою, досвідом формую більш цілісну саму себе, бо мої елементи пазлу знаходять в різних частинах світу.
А ще, я дуже люблю фотографувати). Хотілося зробити багато красивих яскравих фото квітів). Так і вийшло)).
– На скільки часу варто їхати в Амстердам, щоб зрозуміти місто?
-Відповідь тут для кожного своя: день, рік, усе життя…?
Я б хотіла пожити в Амстердамі, хоча б рік) і ще сумніваюся, що можна зрозуміти місто чи країну, якщо ти турист, приїхав лише на відпочинок. Щоб пізнати середовище, його людей потрібно працювати там, бо ж під час виконання завдань, втілення в життя проектів і дізнаєшся про темні і світлі сторони оточуючого середовища. А ще, коли звертаєшся і різні установи, поліклініку, податкову, навчальні заклади, користуєшся різними видами транспорту…, тоді й можна зробити висновки, чи добре налагоджені процеси роботи і відповідно наскільки місце зручне для життя.
-Чи змогла б там жити? Чому?
– Можливо, і змогла б, якщо те, що здається на перший погляд, підтвердилося б на практиці. А саме: заробітна платня, яке дає можливість людям відчувати себе ЛЮДЬМИ, вміння поважати переконання, смаки своїх сусідів, якісне, багате культурне життя, чистота, хороші дороги, різноманіття вибору у всьому, що не порушує закону.
-Яке там місцеве населення, чи подібне до нас? Як сприймають українців? Чи багато туристів?
-Люди скрізь схожі, кожен хоче щастя, задоволення, миру, достатку. І місцеві жителі, напевно, це мають. Вони легко знаходять спільну мову з представниками інших культур і не нав’язують свою. На їхню думку, кожен має право жити як хоче, якщо це не заважає іншим.
Туристів дуже багато. На вулиці зустрічаєш людей в цікавому одязі, різних кольорів шкіри з усього світу, чуєш уривки їхніх розмов різними мовами. Наприклад, бачила чоловіка у шотландській спідниці, дівчат в красивих шовкових кімоно.
-Чи траплялися курйози?
-З цікавого чи незвичного для повсякдення мешканця західної України можна згадати сувенірні фігурки одностатевих пар, які цілуються. Одностатеві шлюби в Нідерландах легалізовані з 2001 року і це перша країна світу, яка прийняла закони про рівноправність одностатевих пар з різностатевими (наприклад, всиновлювати дітей). На вулицях можна побачити двох хлопців, які цілуються один з одним чи йдуть за руки, те ж і з дівчачими парами.
Також неоднозначне враження справила вулиця Червоних ліхтарів, де жриці кохання стоять у вітринах прикликаючи клієнтів до себе. З одного боку проституція завжди була і буде, а також ті, яких я бачила там, виглядали доглянуті, здорові, бадьорі, грайливо усміхалися, деякі танцюють манячи потенційних клієнтів жестами, а з іншої сторони, що відбувається насправді з їхніми життями? Є вулиці такого ж спрямування із представниками чоловічої статі та трансвеститами. Вулички настільки вузькі, що туристи проходять майже впритул до скла за яким живе сексуальна утіха, відповідно можуть зблизька побачити майже всі принади, які їм пропонують.
Більшість жінок в прозорих окулярах. Як сказав один із туристів, що проходив повз: напевно, інтелігентні.
Цікаво було б зробити інтерв’ю з жінкою найдревнішої професії того регіону) може колись) заплатити їй за аудієнцію, яка кажуть коштує від 50 доларів та поспілкуватися, хоча, «сеанс» триває до 15 хв) для інтерв’ю може не вистачити))
Окрім того, є соціальна допомога на секс для людей із обмеженими можливостями у розмірі 40 доларів. Людина, зацікавлена в отриманні послуг сексуального характеру повинна довести, що її сексуальні потреби не можуть бути задоволені в інший спосіб.
А ще, в повітрі витають специфічні аромати, особливо, зі сторони кофешопів (спеціальні кафе), у яких можна купити печеньки з марихуаною, або ж просто покурити заборонену “траву”. На вулицях теж можна побачити, як люди із загадковими очима, які ніби в тумані дивляться крізь будівлі та людей у далечінь, смалять самокрутку))
Проїжджаючи містечком Hillegom, поруч з Амстердамом, зустріла цікаву акцію протесту його мешканців проти будівництва ще однієї дороги. Через мовний бар’єр до кінця не зрозуміла написів на стенді, що саме і хто будує, але фото говорять самі за себе, а саме люди проти знищення птахів, звірів, краєвидів природи та свого спокою через не надто потрібного, на їхню думку будівництва і створили невелике кладовище того, що може бути втрачено.
Одночасно підкидаю таку ідейку для місцевих активістів, які вважають, що те чи інше будівництво здійснюється в не правильному місці.
-Які сувеніри купила собі-друзям?
-Я живу по принципу: не купувати того, що не зможеш спакувати в сумку за пів години, якщо треба буде їхати у дорогу…) Основний сувенір – це фото, коли фотографую, краще запам’ятовуються місця, почуття, миті…А коли переглядаю світлини пізніше – знову повертаюся у ті часи, коли мої ноги ступали на ті чи інші землі, відчуваю дух того місця, його смак та мелодії.
Купила кілька головок сиру: кокосового, з трюфелями, лавандового. Я люблю азійську кухню, окрім гастрономічної екскурсії в китайському кварталі завітала у магазин, де можна придбати все: від саке та ароматичних паличок, китайських ваз та статуеток богів. А також смачнючих чаїв. Чаї з Китаю та Японії неймовірні…, уже доводилося кілька разів пробувати СПРАВЖНІЙ чай, і розумію чому у них є чайна церемонія, бо з таким смаком це не просто напій…, це – життя!
-Чи є чому повчитися тернополянам у амстердамців і навпаки – їм від нас? Чи чисте місто?
-Лише зі свого досвіду, недовгого гостювання там, скажу, що в Амстердамі багато спортивних чоловіків: від юнаків до пенсійного віку. Бігають, їздять на велосипедах, займаються на спортивних майданчиках. Стрункі, підтягнуті статури справляють позитивне враження.
Кидається в очі те, що рідко побачиш в Україні: пари пенсійного віку, красиві, доглянуті, задоволені гуляють за руки. Панянка за 60 сидить в кафе на терасі, слухає живу музику, попиваючи кавусю. Чоловік за 70 в стильному одязі з букетом квітів їде на велосипеді. А коли я йду Львовом…, майже у кожному смітнику риється старша людина..і згорблена тягне брудні коробки, пляшки…
-Яке це місто у рейтингу тобою відвіданих? Куди ще плануєш?
-Всі місця і міста чудові) Головне мати гроші для подорожі та хороше товариство!) Хочу в Антарктиду на фотополювання за білими ведмедями та пінгвінами. А також в Африку на фотосафарі !
Спілкувалася Наталія Червак
This website uses cookies.
