Тема дитячих садочків особливо актуальна для людей, які працюють і проживають у Тернополі. Децентралізація внесла певні зміни, які розподілили в тому числі фінансові зобов’язання громад щодо оплати відвідування дітьми дошкільних закладів.
Окремі політики та активісти намагаються використати благодатну тему «прав дітей» для власного самопіару і користуються браком інформації. Спробуємо пояснити нюанси.
Що принесла децентралізація
На виникнення проблеми звертали увагу давно – ще в середині минулого року. Суть полягає у зміні системи фінансування садочків. До початку реформи на дошкільну освіту виділялися кошти з центрального бюджету країни, окремим рядком. В рамках децентралізації частину фінансових зобов’язань переклали на місцеві бюджети. Це стосується і оплати садочків. Логіка реформаторів полягала в тому, що на місцях краще знають про кількість дітей, яких треба забезпечити садочком. Крім того, вважалося, що зросли надходження до місцевих бюджетів. Проте не було враховано кількох важливих моментів, пов’язаних з реальною ситуацією. По-перше, значна кількість дітей, які відвідували садочки, офіційно не проживають в Тернополі, тобто не є зареєстрованими, хоча їхні батьки живуть або працюють у місті. По-друге, як показують фінансові підсумки минулого року і першої половини цього року, зростання надходжень до місцевих бюджетів лише наполовину покривають додаткові зобов’язання такі, як оплата пільговиків, комунальних послуг лікарень та шкіл і тих же садочків. Тобто витрати удвічі перевищують зростання надходжень. Вирішити цю проблему можна лише тоді, коли громади стануть самодостатніми. Це залежить від багатьох чинників. Зокрема від загального зростання економіки в країні і покращення бізнес-клімату.
Хто повинен платити за садок
Однак повернімося на місця. Діти є і вони мають право відвідувати садочки. Сьогодні, згідно офіційної статистики, близько тисячі маленьких тернополян стоять у черзі на місце у садочок. У той же час понад 700 дітей з навколишніх сіл ходять у тернопільські садочки і за них сплачуються кошти з бюджету міста Тернополя. Мерія докладає багато зусиль для відкриття нових груп і нових закладів. Але все потребує коштів. З одного боку місто змушене рахувати кошти громади і забезпечувати, у першу чергу, послугами своїх мешканців. З іншого — є багато дітей з районів. Міський голова Тернополя Сергій Надал неодноразово наголошував, що проблема повинна вирішуватися цивілізовано. Адже у районні бюджети виділили кошти на зареєстрованих там дітей. Справа залишалася лише за рішенням самих громад навколо Тернополя. Потрібно було просто укласти угоду з містом про міжбюджетні взаєморозрахунки. Це коли є, наприклад, певна кількість дітей з сусідніх Байківців, які ходять до тернопільського садочка, і в такому разі з бюджету Байківець кошти за цих дітей перераховуються до міського бюджету Тернополя. З усіх громад до цього часу відповідальність за своїх мешканців виявила лише Байківецька ОТГ, яка уклала відповідну угоду з Тернополем. Інші наразі, через незнання чи небажання, намагаються не помічати проблеми і перекласти її на плечі виключно батьків. Саме ж місто не має іншого виходу, як вводити плату за садочки.
Як забезпечити дитину садком
Але навіть тут місцеве самоврядування Тернополя шукало компроміси, які б вирішили проблему батьків і дітей.
По-перше, право на садочок без додаткової плати мають ті сім’ї, де хоча б хтось один із батьків має офіційну реєстрацію місця проживання у Тернополі. Це, до речі, практика більшості країн Європи, де, як правило, при проживанні в місті більше місяця часу – потрібно реєструватися у місцевому муніципалітеті, щоб отримати якісні послуги. Тобто, якщо батьки дійсно дбають про дітей, то потрібно реєструватися.
По-друге, право на садочок мають усі працівники комунальних підприємств та тих, які працюють у комунальній сфері. Там, до речі, суттєво бракує персоналу і відкрито чимало вакансій.
По-третє, право на садочок мають ті підприємці, чиї підприємства офіційно зареєстровані у Тернополі, сплачують тут податки. Також право на садочок без додаткових оплат мають діти учасників АТО.
Залишається також відкритим і цілком можливим варіант, коли укладено угоди про міжбюджетні розрахунки, або ж, коли в рамках децентралізації, якась із громад приєднається до Тернополя і в такий спосіб стане частиною міста.
Децентралізація приносить не лише додаткові фінансові переваги, але й потребу впорядковувати рух коштів, вміння їх розумно використовувати. Взагалі ж, якщо хочемо жити «як у Європі», маємо вчитися робити все правильно, в тому числі відповідально ставитися до заходів, спрямованих на облік якості та кількості послуг місцевого самоврядування, яке неможливе без реального обліку населення через офіційну реєстрацію.
Петро Семик
