У цей день за традицією хлопці обливають водою молодих дівчат.
Сьогодні, 9 квітня, в Україні відзначають Поливаний понеділок, який також називають обливаний, волочильний. Це свято, яке символізує духовне весняне очищення.
Поливаний понеділок святкують наступного дня після Великодня. Він відкриває Світлий (або Великодній) тиждень, де кожен день ще зі слов’янських часів мав свою назву: понеділок – поливаний, вівторок – купалища, середа – хороводниця, Навський четвер, п’ятниця – прощена, субота – хороводниці, неділя – поминальна, повідомляє “112 Україна”.
Походження свята
Воду завжди наділяли цілющими властивостями. Ще в язичницькі часи весняні купання й обливання вважалися своєрідними ритуалами (наприклад, для закликання дощу). Слов’яни вірили, що через воду людина очищається не тільки зовнішньо, а й внутрішньо.
У Київській Русі Поливаний понеділок святкували три дні (Волочильники). За цей період треба було облити “все і всіх”. У Волочильники, крім ритуального обходу односельців у перший день Великодня, парубки-обливальники ходили по тих хатах, де жили дорослі дівчата.
Із часом язичницька традиція трансформувалася у християнську. Однак символізм свята – очищення, радість весни та пробудження природи – залишився незмінним.
Прикмети
У Поливаний понеділок безвітряний день і синє небо – до дощу;
Сонячно і безхмарно – літо видасться таким самим;
Із самого ранку ллє дощ – літо теж буде дощовим;
Птахи повернулися з вирію, але ще не співають – ще чекати морозів.
Традиції і обряди
Раніше в Поливаний понеділок обливали переважно незаміжніх дівчат – це робили їхні залицяльники як прояв своєї симпатії та прихованої любові. Залишитися дівчині сухій у Поливаний понеділок вважалося ганьбою. Якщо ж дівчина приходила додому зовсім мокрою – батьки раділи, адже з’являлася надія на весілля, а значить, треба було вже готувати посаг.
Часом дівчата відкуплялися від хлопців писанками, аби ті не обливали водою.
Наші пращури цього дня занурювалися у водойми, обливали домашніх тварин та цінні речі. Вони вірили, що такі ритуали принесуть багатство та удачу. Облити водою жінку означало “очистити її”, а незаміжню дівчину – “наділити ще більшою красою та здоров’ям”.
Аби викликати дощ – поливали водою могили самогубців та утоплеників (за повір’ям, саме вони панують над дощами).
Цілком прийнятним було обливати всіх без винятку перехожих. У деяких регіонах обливання тривало три дні: першого дня парубки обливають дівчат, другого – навпаки, третього – разом.
Обливали водою і худобу, і птицю, бджіл з вуликами, пастухів та коней перед початком польових робіт.
Хворих на епілепсію, жовтяницю чи лихоманку зненацька обливали водою, якою заздалегідь обмивали ікони чи срібні предмети. Якщо підозрювали, що на людину наслали пристріт (чи зурочили), то перед тим як її облити, воду пропускали через клямку. Вірили також, якщо раптово вилити воду на відьму, то вона не зможе шкодити.
Вважалося, що якщо облити цього дня господиню, то її корова даватиме більше молока.
У деяких регіонах існує звичай, що діти йдуть до хрещених батьків, а ті готують для них подарунки. В інших регіонах все відбувається навпаки: хрещені відвідують своїх похресників і приносять їм гостинці.
Загалом Поливаний понеділок у різних містах святкують по-своєму (і все-таки переважно у західних областях). Із часом це свято стало одним з найулюбленіших серед молоді. Біля водойм часом розгортаються справжні баталії. І незважаючи на те, що цей день не завжди видається теплим, під воду потрапляють як самі бешкетники, так і випадкові перехожі (в тому й всі веселощі).
Джерело: Вголос
