Чому розумні люди не завжди щасливі?

Дуже часто розумні люди бувають не щасливими. На це, як виявляється, є шість причин.

Чи помічали ви за вашими знайомими та друзями, що по-справжньому розумні і глибокі люди, як правило — нещасні?

У них можуть бути партнер, чоловік, сім’я, хороша робота. Але щось все одно змушує їх відчувати себе самотніми, нещасними і втраченими.

Є 6 основних причин, чому щастя — такий рідкісний гість в житті розумних людей:

1. Вони постійно аналізують.

Люди з високим коефіцієнтом IQ схильні до надмірного аналізу всього, що відбувається в їх житті і навколо. З часом це вимотує їх, особливо, якщо роздуми приводять їх до невтішних висновків.

Вам доводилося чути вислів «Невігластво — це справжнє блаженство?» І це правда: чим менше ви розумієте, тим більш безтурботними і щасливими відчуваєте себе. Той факт, що ви ясно бачите істинне «я» людей і мотиви їх вчинків, зовсім не додає щастя. Через це ви відчуваєте себе розчарованими абсолютно в цьому світі.

Не кажучи вже про почуття, які виникають у зв’язку з роздумами на філософські теми буття, про глобальні катастрофи і життєві проблеми, у яких немає рішення.

2. У них, як правило, високі стандарти.

Розумні люди точно знають чого вони хочуть і не погоджуються на меншу умову. Це означає, що їм набагато важче, ніж іншим, відчувати задоволення від своїх досягнень, стосунків з партнерами, друзями або колегами. Так буквально від усього, що є в їх житті!

Більше того, найчастіше у людей з блискучим розумом — досить таки ідеалистичні погляди на світ. Тому при зіткненні з жорстокою реальністю, де виживають чіпкі і спритні, вони відчувають глибоке розчарування.

3. Вони дуже вимогливі до себе.

Ще одна причина, згідно якої розумні люди не можуть бути щасливими, це те, що вони занадто суворі до себе. І мова не лише про досягнення і невдачі. Дуже розумні і глибокі люди завжди аналізують свою поведінку і завжди знаходять за що собі дорікнути.

Іноді ви вже лежите в ліжку і засинаєте, і раптом згадуєте ситуацію (яка напевно сталася ще минулого літа, ну в крайньому випадку — місяць тому), коли ви вчинили не так, як хотіли або повинні були. І все — сон, як рукою зняло до ранку.

Все це викликає почуття провини, незадоволення собою й інші негативні емоції, з якими щастю, на жаль, не по дорозі.

4. Розумним реальності — недостатньо.

Люди з високим IQ ніколи не перестають шукати чогось більшого — нові горизонти, сенс, мету. Ті, хто мислить ще глибше, — не зупиняються на досягнутому. Їх неспокійний розум не дозволяє їм розслабитися і насолоджуватися «хорошими речами в житті».

Тривіальна реальність — дуже нудна для них. Вони жадають чогось фантастичного, ідеального, незвичайного… І, звичайно ж, не знаходять цього в реальному світі. Чи доводилося вам відчувати, що ви потрапили сюди випадково, що насправді — з іншого століття або навіть планети? Глибокі, дуже розумні люди часто відчувають себе подібним чином. Як можна бути щасливим, коли ви почуваєте себе чужим у цьому світі?

5. Відсутність справжнього контакту і розуміння з боку інших людей.

По правді кажучи, всі ми прагнемо одного — щоб нас по-справжньому розуміли. Як же приємно сидіти десь з однодумцем і розмовляти про все на світі, знаючи, що він розуміє тебе і дивиться на світ — так само. На жаль, розумні люди дуже рідко можуть похвалитися таким однодумцем. Багато хто з них відчуває себе самотнім і незрозумілим. Ніби ніхто на цілому світі не може розгледіти глибину їх розуму.

Науково доведено, що людям з високим IQ соціалізація тільки заважає стати щасливими. На відміну від людей з середнім інтелектом, яким вона просто необхідна. Це не означає, що розумні не потребують спілкування з іншими людьми. Вони просто хочуть розмовляти про цікаві та значущі речі, а не про знижки в магазинах, погоду і плани на вихідні.

Немає потреби нагадувати, що в наші дні все складніше знайти людину для дійсно глибокого спілкування. За це можна «подякувати» нашому суспільству споживання, яке націлене винятково на отримання матеріальних благ. Це сумно, але це жорстока правда.

6. Багато людей з високим IQ страждають від психологічних проблем.

Написана вже не одна наукова робота з психіатрії, в якій автори пов’язують психічні розлади, наприклад, соціофобію або біполярний розлад, з високим коефіцієнтом IQ. Можна стверджувати, що це — свого роду «побічний ефект» глибокого розуму? Хто його знає. Наука ще не може так глибоко проникнути в таємниці людського розуму.

У той же час розумні люди, які не страждають психічними розладами, також схильні до так званої екзистенціальної депресії, яка часто є результатом надмірного мислення. Якщо ви часто все обмірковуєте і аналізуєте, то в якийсь момент починаєте міркувати про життя, смерть і сенс існування. Ви починаєте переосмислювати все своє життя і смуток без будь-яких причин — гарантований.