Тернополянка розповіла, чому 21 березня одягають різнокольорові шкарпетки

21 березня – Міжнародний день людей із синдромом Дауна. Нині у Тернополі діє центр сприяння дітям з синдромом Дауна «БебіКо». Тут хлопчики й дівчатка навчаються розвиватися в інтелектуальному плані за методиками Домана, Монтессорі та ін. Це проведення інтегрованих, групових та індивідуальних занять направлених на розвиток мови, уваги, уяви та пам’яті.
Спілкуюся із головою центру Ольгою Гордієнко.
– Як працює центр для сонячних діток у Тернополі? Чи достатньо вихователів?
– Наш центр був заснований ще у вересні 2010 року. Тобто цьогоріч йому виповниться 8 років. Працюємо в будні з 9 ранку до 6 вечора. У суботу та неділю – вихідні. У нас приємний колектив, достатньо вихователів. Щоправда, не вистачає логопедів.
За ці роки зроблено дуже багато. Проте у нас є ще багато планів, є куди розвиватися. Також хочемо допомагати не лише діткам, але й молоді з синдромом Дауна. От, нещодавно стартували театральну студію для нашої молоді.
– Коли проявляється синдром Дауна, якого догляду потребують такі дітки? Скільки їх є у Тернополі?
– Синдром Дауна – це генетична аномалія, яка виникає під час запліднення, ще на перших етапах. І так від перших днів такі дітки потребують особливого догляду й піклування. Проте життя дитини із синдром Дауна, та її родини може бути насиченим і щасливим. Це залежить від батьків, які знаходять сили не ізолювати дитину від суспільства і вимагати, щоб суспільство повною мірою надавало їй такі самі права, як і всім людям. Дуже важливо, щоб вони навчилися сприймати дитину такою, яка вона є, і намагалися максимально полегшити їй життя.
Можу статистично сказати, що за 2016 рік у Тернополі народилося 18 дітей. Минулого року не менше 10. Загальна статистика невтішна, тому навіть не підсумовую її.
– Як відзначаєте Міжнародний день діток з синдромом? Чи одягаєте різнокольорові шкарпетки, що це символізує?
– Однозначно одягаю різнокольорові шкарпетки. І ми їх не тільки одягаємо, але й використовуємо як аксесуари. Цим привертаємо на себе увагу. Саме так відчувають себе люди з інвалідністю. Саме так на них дивляться оточуючі.
Спілкувалася Наталія Червак

Автор: Halas

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *