Відома тернопільська журналістка розповіла про те, що її найбільше вразило у світі сучасних технологій.
Мандруючи світами, зустрічаючись із різними людьми, намагаєшся їхні новації приміряти на свій лад. Як уже Європа на “ти” з енергією вітру і сонця, як там вирощують енергетичну траву міскантус, виготовляють паливо з відходів та нечистот, говорити не будемо.
Сонячними деревами у Белграді хвалилися чи не років десять тому. Я навіть не могла повірити, що колись у Тернополі буде таких об’єктів кілька. І то досконаліших, індивідуально спроектованих, як окрема конструкція і об’єкт ландшафту. До цього бачила лишень одну зупинку в Києві, де можна спокійно підзарядити телефон від сонячного джерела. Але що таке сонячні батареї для енергозабезпечення приватних будинків, готелів, АЗС – ми знаємо і бачили, як і електростанції сонячних батарей, одна з яких біля Самбора. Кажуть, у Нідерландах побудували велодоріжку з сонячними панелями.
У Франції довелося їхати дорогою, кілометр якої викладений сонячними батареями. Водій-француз розповів, що це не лише для нас новина, бо таке використання сонця для освітлення вирішили вперше у 2016 році саме тут. Щоб батареї не руйнував важкогабаритний транспорт, їх накрили прозорим пластиком, який пропускає світло. Влада порахувала, що панелі генерують світло, якого достатньо для вуличного освітлення села, де мешкає три з половиною тисячі людей. А ще ця дорога може передавати електрокару до 20 кВт енергії просто під час руху.
Здивували наприкінці 2017 нас і китайці. Уже й вагаюся, чим більше. У місті Цзінань відкрили електрогенеруючу дорогу з сонячних батарей. Влада країни заявляла, що це перший подібний проект у світі (про Францію забули). А на початку січня стало відомо, що через п’ять днів після відкриття проїзду хтось вкрав частину дороги. Міцна була структура з трьох шарів: верхній – прозорий бетон, що має аналогічні структурні властивості зі стандартним асфальтом, центральний – сонячні панелі, вказані як “вагові підшипники” і нижній – відокремлення сонячних панелей від вогкої землі під ними. На цей кілометр дороги поклали більш як 10 тисяч сонячних панелей. Дорога обладнана індукційною зарядкою для електромобілів, тому деякі з них можуть заряджатися прямо під час їзди дорогою. Полотно має власну систему опалення, яка може розтопити сніг і лід на дорозі в зимовий час. Так от з цієї «розумної» дороги обережно вирізали шматок полотна. Справу розслідують, збитки невеликі, мінімальне пошкодження проїжджої частини, але подейкують у їхніх ЗМІ , що подібні крадіжки технологій для копіювання та здешевлення в Китаї — не рідкість.
Але будемо говорити про приємне і прогресивне. У світі уже вийшли давно на ринок різноманітні електронні екопристрої, побутова техніка з альтернативним енергоживленням. Була здивована, бо нетехнічна освіта дає про себе знати, що в магазинах гаджетів Риги пропонують навіть кілька видів телефонів на сонячних батареях. Серед них дві серії фірми Samsung. Повернувшись в Україну, з’ясувала, що в нас знають лише один презентований телефон LG, оснащений сонячною батареєю, який за інформацією розробників, мав би за 30 хвилин заряджатися від сонця до рівня, достатнього для 10 хвилинної розмови. На практиці ж, відгуки користувачів виявилися менш схвальними, і телефон згодом зняли з виробництва.
Примітно, що сонячна батарея була опцією для телефону і могла замінювати задню панель. Досконалішого чогось не знайшла. Але дізналася, що і Компанія Nokia також займається розвитком технологій зарядки мобільних телефонів від енергії сонця, однак ще не випускала серійних моделей із сонячними батареями. Дослідження компанії демонструють, що звичайний телефон міг би працювати на сонячній батареї за умови низьких витрат енергії та значного часу зарядки від сонячних променів. Прототип телефону на сонячних батареях в місцях із високим рівнем сонячного випромінювання міг би акумулювати впродовж дня достатньо енергії для тридцяти хвилинної розмови. Для смартфонів, які використовують значно більше енергії, ніж звичайні телефони, ситуація ще гірша – телефон необхідно заряджати кілька днів, аби мати змогу ним скористатися. Основна проблема із телефонами на сонячних батареях, як пояснили мені спеціалісти (може думали, що я займуся корчуванням огріхів у галузі), полягає в тому, що розмір сонячної батареї, яку можна розмістити на панелі телефону, занадто малий для забезпечення ефективної зарядки. А вихід – поруч.
Виходом із цієї ситуації є зовнішні зарядки на сонячних батареях. І наш ринок, з’ясовується, не порожній у цьому плані, є моделі зарядок українського і китайського виробництва. Я навіть прочитала, хто з наших це освоїв. Центр відновлюваної енергетики спільно із українським виробником сонячних батарей ЗАТ “Квазар”. Вага зарядки – 230 грам, а габарити – 17 на 14 см. За інформацією розробників у сонячну погоду повна зарядка телефонів триває близько 1,5 години, а в похмуру – близько 6 годин. Пристрій під’єднується до телефонів через USB. Я ще не дозріла до таких новацій, але відкрила для себе, що таке вже є. Є навіть безпровідна клавіатура на сонячних батареях. А побувавши у Польщі на виставці електроніки, зауважила ще цікавинки з нетрадиційними джерелами живлення, серед них – футляри і підставки на сонячних батареях. Там я вже предметніше подивилася на так звані у нас “Сонячні дерева”. Я розумію, що не всі ще на рівні користувачів інтернету, але, слава Богу, на телефон уже ніхто не гавкає. Дивно, чому приходить в голову саме нашим людям (чи хіба то люди?) таку зручну форму підзарядки від сонячної батарейки на вулиці – роздовбувати і нищити. Москалі не приїхали, щоб це зробити. Скількох виручав цей об’єкт! Якщо уже так сталося, що ми не уявляємо життя без мобільного друга, то не піднімаймо ж руку на його “харчі”. Інколи від його підзарядки може залежати доля власника.
Тішуся, що незважаючи на прикрий інцидент, у нашому голубоокому місті продовжують впроваджувати екологічні технології використання сонячної енергії, з’являються такі потрібні, практичні атрибути мобільного спілкування в рекреаційних зонах та місцях великого скупчення людей. Хай не підніметься ні в кого рука нищити ці перші ластівки електронного прогресу. Бо світ іде далі. В розвинутих країнах звичними уже стали електромобілі. Тішить, що і в нас уже є рух з цього приводу. У рамках ініціативи “Електросьогодні” (Е2D)”, покликаної стимулювати українців переходити з бензинових та дизельних авто на електрокари, заплановано створити робочу групу для розробки “Електричної стратегії глобального переходу України на електромобілі”. А вже в цьому новому році обіцяють збудувати швидкі зарядки для електромобілів під Львовом і Житомиром.
У Дніпрі за новим маршрутом під номером 14 їздять два унікальних тролейбуси без контактної мережі Дніпро Т-203. Ці машини працюють на літій-іонних акумуляторах, яких вистачає мінімум на 15 кілометрів автономної їзди.
Набирає ваги і забезпечення вуличного освітлення від сонячних батарей, цей пункт стає невід’ємним у рамках Програм ООН щодо місцевого розвитку громад. Ми підтягуємося чи нас підтягують до кращих стандартів життя. Бо в деяких районах Страсбурга вуличне освітлення на сонячних батарейках нічиєї уваги не привертає. На пляжах Греції також запримітила цю новинку і мені захотілося, щоб і у файному більше використовували сонячну енергію. На опорах батарейки вдень акумулюють енергію, а ввечері включаються. І все узбережжя у вогнях. Є ділянки, де роль сонячних батарей виконує верхній щит, до якого прикріплена лампочка. Звичайно, в деталі я не вникала, але, якщо новацію десь бачиш, то навіть через її високу вандальську залежність, віриш, що економна, енергозберігаюча, розумна справа і в нас приживеться. І те, що ми ще не законодавці моди в електроніці, не закриває перед нами можливості скористатися з чийогось досвіду. Сподіваюся, що 2018 рік подарує нам нові миттєвості долучення до досягнень світової цивілізації.
