Життя одинаком: свідомий вибір, чи збіг обставин

Раніше людей без пари вважали диваками. Сьогодні в цивілізованому світі це цілком прийнятна норма.

Лише недавно західний світ прийняв позицію асексуалів – людей, які свідомо відмовляються від сексу. Вони вважають будь-які інтимні стосунки залежністю та тваринним процесом. За їх словами, вони не збуджуються, їм не подобається сам процес і навіть відчувають огиду від близьких стосунків.

Тепер вчені почали говорити про “синглізм” (від анг. слова “single” – самотній). Люди свідомо відмовляються від будь-яких стосунків (подекуди і від сексуальних), не заводять сімей.

Все тому, що міцні сім’ї перестали для таких людей бути орієнтиром і тим, до чого варто прагнути.

Що таке “синглізм” 

Термін “синглізм” вперше виокремила дослідниця життя одинаків Белла Де Пауло. Жінка, якій нещодавно виповнилось 70, все життя була самотня.

За спогадами Белли, вона була переконана, що “бджола таки вжалить і її”. Дослідниця також думала про весілля та стосунки, поки не зрозуміла, що їй це не потрібно.

Де Пауло називає себе “одинаком по натурі” і насолоджується життям без чоловіка. Однак в той же час, жінка зіштовхнулась із проблемами та стереотипами, які притаманні самотнім людям.

Наприклад, жінка-сингліст в очах пересічної людини – закомплексована особистість, з непривабливою зовнішністю, на яку просто не звертають уваги. А чоловік – лінивий боягуз, часто “мамин синочок”, який не може побудувати нормальні стосунки та прогодувати родину.

Людей у зрілому віці та без сім’ї вважають інфантильними, неосвіченими і їм важче досягти успіху в кар’єрі. Лише через стереотипи.

Все своє життя Бела Де Пауло бореться із цими стереотипами та розповідає, що одиночне життя – це не вирок і люди щасливі так жити.

В чому проблема

Синглістами стають переважно чоловіки. Все тому, що жінка, як “берегиня домашнього вогнища” у сучасному суспільстві відійшла на другий план. Технологічний прогрес повністю замінив побутові функції жінки, адже тепер є мультиварка, порно та клінінгові компанії, як говорять такі чоловіки. Це теж сприяє самотньому життю.

Зміна соціальних умов у багатьох країнах означає, що фінансова безпека і секс тепер не пов’язані зі шлюбом. Зі слів чоловіків-одинаків, вони починають жити для себе, не підлаштовуючись під уявлення жінок про щасливу сім’ю та не лишаючи потомство.

Вони не вислуховують істерик своїх дружин, не стикаються із “ти повинен” та не витрачають багато грошей на примхи. Саме таким, за словами чоловіків-синглістів, є життя із жінкою.

Це віяння у сучасному суспільстві вже назвали “добровільним утриманням”. В еру технологій, коли знайти пару на ніч легше легшого – серйозні стосунки стають непотрібними.

Жінки також стають синглістами, але рідше. На них не так сильно тисне суспільство у плані утримання сім’ї, успішної кар’єри тощо. До самотнього чоловіка ставляться більш поблажливо, одиноких жінок навпаки жаліють або зневажають. Та і з минулого тягнеться образливий стереотип, що жінка без пари або хвора, або неповноцінна. Навіть попри таке ставлення, жінок, які обрали життя без стосунків, стає все більше.

Хоча, за статистикою 2016 року, у Великобританії живе близько 7,7 мільйонів самотніх людей і більшість з них – жінки.

Навіть в ісламських країнах деякі жінки обирають освіту замість шлюбу і кар’єру замість дітей. Для європейського суспільства – це норма, а мусульманський світ лише починає до такого звикати.

Мусульманські жінки використовують пом’якшені закони про розлучення або носять підроблені обручки, щоб забезпечити собі можливість жити поодиноко.

Кількість холостяків і неодружених також зростає в Бразилії, Японії. Через те, що в Китаї держава орієнтована на народження хлопців, чоловікам важко знайти пару у майбутньому.

У США, через високий рівень злочинності серед темношкірих чоловіків у віці між 19 і 34 роками, чорні жінки не можуть знайти собі пару. Тож синглізм також спровокували певні процеси у суспільстві, коли людина не може знайти собі пари, бо її фізично немає.

У одиночного існування є свої недоліки. Соло-люди народжують менше дітей, збільшуючи навантаження на тих, кому доведеться підтримувати старіюче покоління. Вони здаються більш уразливими, але часто такі висновки злегка перебільшені.

“Справжніх” одинаків важко відокремити від тих, хто живе разом з ким-небудь. Вони рідко відрізняються від “нормальних” людей. Крім того, жити поодиноко, бути одинаком і бути самотнім – це різні умови життя.

Добровільна самотність стала дуже популярною. В інтернеті можна знайти сотні “інструкцій”, як бути щасливим без романтичних стосунків. Адепти такого способу життя проводять майстер-класи та вчать людей не піддаватись на тиск суспільства. Люди ділять досвідом та захищають своє право жити так, як ї хочеться.

Секс на вихідних не тішить так, як абсолютна свобода

Молодий хлопець та успішний спеціаліст Андрій (ім’я змінене за проханням героя) вважає, що чоловік цілком може існувати один. І плюсів у самотнього життя більше, ніж життя з дівчиною.

Після переїзду з рідного міста до мегаполісу, хлопцю довелось розірвати попередні стосунки. Нових вирішив не заводити.

Немає бажання знову починати відносини. Від них дуже багато проблем, обов’язків, обмежень, рамок. Секс на вихідних і ніжності по вечорах не так тішать, як абсолютна свобода

Андрію у такому стані зараз цілком комфортно. Він радий, що може дозволити собі все, що хоче. Ні перед ким не треба звітуватись та просити дозволу.

“Усі мої гроші йдуть лише на мене, з’явилось багато вільного часу. Я став набагато самостійнішим, ніж коли жив з дівчиною. І можу дати собі раду у побуті. Хоча я б не відмовився, щоб вдома все зробилося само, але і за самотність доводиться платити”, – говорить Андрій.

Слідуючи одиночному способу життя, Андрій створив свій канал у Telegram “Одинокий мужик”. Там він розповідає про себе, свою історію, переваги та недоліки такого способу життя, їх особливості. Часто викладає цікаву музику, фільми та цікаві статті.

“Кожен має право вибирати бути вільним. Є вегетаріанці, є чайлдфрі. Моє обмеження не несе нікому шкоди, тому рідко засуджується будь-ким. Зазвичай з мене просто жартують друзі, щоб я нарешті знайшов собі дівчину, бо помру від відсутності сексу”, – говорить хлопець.

Автор книги Going Solo Ерік Кліненберг пояснює, що одинаки проводять більше часу з друзями та сусідами, беруть участь у громадському житті. Це пояснює, чому відмова від сім’ї поширюється в тих місцях, де доступні соціальні мережі. Особливо в Скандинавії, де сильна система соціальних гарантій. В Швеції пророкують, що до 2020 року майже половина домашніх господарств буде складатися з однієї людини.

Соціолог Кліненберг провів сотні інтерв’ю із одинокими людьми та довів у книзі, чому самотність – це круто. Він знайшов докази, чому люди, які живуть поодинці, мають краще психічне здоров’я та мають більш стійкий до навколишнього середовища спосіб життя.

Батьки за контрактом

За останні роки суспільство всерйоз задумалось про проблему 21 століття, адже самотні люди не народжують дітей. Не виключення, що в майбутньому Землю чекає демографічна криза. Таким чином, одружені сім’ї в усьому світі мають більш привілеїв та пільг, ніж самотні.

Деякі країни почали заохочувати до створення шлюбів та народження дітей грошима. Наприклад, в ОАЕ держава виділяє певну суму для наречених на організацію весілля і на перший період життя. Якщо з фінансами у пари все дуже погано – вони навіть можуть отримати квартиру.

Всупереч стереотипам, самотні люди часто теж хочуть дітей, однак не хочуть заводити стосунки. Разом із синглізмом виникають інші віяння. Наприклад – співбатьківство. Почалось усе в США, однак зараз така практика поширена у всьому світі. Так називають ситуацію, коли люди виховують дитину і при цьому ніколи не перебували у шлюбі або романтичних стосунках один з одним.

В англомовному інтернеті ще в 2000-х з’явилися сайти для пошуку партнера для батьківства. Часто до такого методу вдаються люди, котрі хочуть виховувати дітей самостійно.

Одружитись з приставкою

В Японії, де чоловіків набагато більше, ніж жінок, і вони майже все своє життя проводять на роботі, проблема сім’ї та стосунків також стоїть досить гостро.

З розвитком штучного інтелекту, японські чоловіки часто заводять собі віртуальну дівчину. Найпопулярнішим додатком для таких “стосунків” є Love Plus.

Це програма, яка детально відтворює поведінку реальної подружки: вона вимагає уваги, може навіть влаштувати скандал або змусити робити дивні вчинки. Чоловіки ходять зі своїми дівчатами на побачення, зізнаються в коханні та навіть витрачають на них гроші. Бувало чоловіки, закохані у характер програми, одружувались із приставкою.

Більшість чоловіків, які захоплюються такими віртуальними дівчатами – пережили невдалий досвід у минулому і не хочуть більше зустрічатись із реальними жінками. Аргументація досить переконлива – подружка з приставки не зробить боляче і ніколи їх не кине.

Віртуальна дівчина не єдина дивина 21 століття. Зараз люди почали одружуватися на самому собі. Нещодавня історія Лаури Месі розлетілась по усіх ЗМІ. Жінка запевняє, що “казка можлива і без принца”.

40-річна італійка влаштувала справжній бенкет на 70 людей, з весільною сукнею та трьох’ярусним тортом. Однак усе це вона зробила лише для себе.

Ініціатори подібних “соло-шлюбів” без нареченого або нареченої кажуть, що ці церемонії присвячені любові до себе і прийняття себе. І люди без пари хочуть такого ж суспільного визнання, яким користуються одружені пари.

Тіндер вмирає.!?

Епоха 21 століття – це лінива епоха. Будувати серйозні стосунки та працювати над ними стає занадто складно для балуваних міленіалів.

Сотні додатків для знайомств зроблять усе за вас. Однак тепер і цього стало замало. Наприклад, один із найпопулярніших сервісів – Tinder. Раніше він вважався чудовим способом знайти пару на ніч, рідше – для серйозних стосунків і ще рідше – для створення сім’ї.

Зараз, за даними дослідження, все менше людей із Tinder погоджуються на зустріч. Люди можуть спілкуватись роками і так і не зустрітись. Близько 70% усіх людей, які активно користуються додатком, ніколи не зустрічались із цими людьми в реалі.

Після опитування близько 9 тисяч міленіалів, вчені з’ясували: люди заходять в додаток, щоб підняти самооцінку. Там вони отримують багато уваги та компліментів, піднімають собі настрій та почувають себе в рази впевненіше. Tinder став своєрідним его-бустером і ходити на побачення не потрібно.

Чи можливе життя без сім’ї

Синглізм – це один із феноменів покоління міленіалів, вважає психолог Дмитро Ткачук-Туркевич. Важливу роль у ньому відіграє умовний “суспільний договір”, який позиціонує створення сім’ї як логічну фазу життя людини.

Коли людина відмовляється від такого розвитку подій – це тягне за собою соціальний тиск. Кожна людина – це плід відносин і моделі стосунків родини, котрі вона бачила в дитинстві. Це є початковою точкою у формуванні стосунків згодом.

Тобто якщо людина виросла у сім’ї, де стосунки між батьками не були хорошими, то у мабутньому, через негативний досвід, вона не захоче заводити сім’ю.

Феномен синглізму також пов’язаний із розладом соціальної адаптації. Сучасна молодь не може довго перебувати в стосунках, не може нести відповідальність за себе і свого партнера. Не кажучи про дітей.

“Важливим фактором для людини є задоволення потреб. Певна їх кількість задовольняється саме в сім’ї: потреба в безпеці, потреба в піклуванні, теплий емоційний зв’язок, сексуальні потреби. Все це можна реалізувати без сім’ї, але кількість витраченої енергії набагато більша. Це виснажує і приводить до зниження якості життя та його задоволенням, ” – розповів психолог.

Причин для вибору одиночного життя може бути безліч. В окремих випадках – це пережита в минулому травма: зрада коханих, зґвалтування чи тиранія у минулих стосунках. Крім того люди, які свідомо відмовляються від сім’ї, можуть бути жертвами “модних” тенденцій синглістів.