З нового року Польща приймає в дію нововведення для заробітчан.
Також невдовзі сили наберуть зміни внесені до закону Про іноземців, які комусь полегшать, комусь — ускладнять легалізацію перебування у Польщі, пише СВІТ.UA з посиланням на yavp.pl.
2018-й рік принесе іноземцям, що проживають у Польщі, деякі зміни пов’язані як з легалізацією перебування, так і з порядком працевлаштування. Все через те, що Сейм влітку проголосував за зміни до закону Про промоцію працевлаштування і інститути ринку праці, а в грудні — за зміни до закону Про іноземців.
Формально перед тим, як проекти законів потрапили на стіл до парламентаріїв, відбулися громадські консультації, проте їх термін був радикально скорочений, особливо у випадку закону Про іноземців, котрий розробляло МВС на чолі з Маріушем Блащаком. В результаті, зауваження громадських організацій не були зголошені, а міністерство проштовхнуло кілька приписів, які були викреслені під час попередніх новелізацій як недоцільні. Частина проголосованих змін дійсно полегшить життя як мігрантам, так і їхнім працедавцям, натомість інші пункти попсують кров, особливо тим хто планував залишитися в Польщі на довший час.
Портал YAVP.pl підготував короткий аналіз нововведень в обох законах, а також прогноз, чи вийдуть вони на добре чи на зле українцям у Польщі.
Позитивні нововведення
У випадку зміни даних працедавця, який прийняв на роботу іноземця — назви, форми юридичної особи — дозвіл на працю не треба буде змінювати. Це, безумовно, полегшення і для польських працедавців, і для іноземних працівників. І, до речі, для воєводських відділів до справ іноземців.
Іноземці, котрі змінюють тип трудової угоди у одного і того ж працедавця, наприклад договір підряду на повноцінний трудовий договір, не муситимуть наново проходити через процедуру легалізації перебування. Жирний плюс. Сьогодні кожна зміна угоди, на підставі якої виданий дозвіл на тимчасове проживання, тягне за собою необхідність розпочинати процедуру у воєводському відділі від початку. Є шанс, що черги трошечки скоротяться, а мігрантам треба буде рідше доносити документи.
Практика видачі освядчень тепер регламентується законом, а не наказом. Ця форма працевлаштування є найбільш популярною серед українців, наразі стає постійною практикою польського ринку праці. Тепер не треба буде щороку чекати на додаткові розпорядження.
За видачу освядчення, щоправда, з наступного року доведеться заплатити 30 злотих. Ціна невелика, проте має стимулювати працедавців та працівників відповідальніше ставитися до цього документу. Сьогодні не рідкість, коли власники дрібного бізнесу виставляють освядчення за принципом “хтось та й погодиться”, а один мігрант має на руках кілька освядчень, тоді як використовує тільки одне.
Полегшення для тих мігрантів, хто легалізує своє перебування у зв’язку зі змінами всередині фірми. Менеджмент та спеціалісти, які перед цим пропрацювали принаймні 12 місяців, зможуть одразу отримати навіть 3-річні карти побиту, стажисти — річні.
Позитивні та негативна. Залежить, як подивитися…
Обмежено перелік юридичних осіб, які в принципі можуть оформлювати дозволи на працю, дозволи на сезонну працю та освядчення. Враховуватиметься історія стосунків потенційного працедавеця із Закладом соціального страхування (ZUS), чи не був помічений в якихось порушеннях, чи він повідомляв про випадки, коли іноземець отримував дозвіл на працю (чи освядчення), але їх не використовував. Якщо раніше таке інформування було просто доброю ініціативою з боку бізнесу, тепер це його обов’язок. Людей, які не використовуватимуть свої дозволи чи освядчення, вписуватимуть у спеціальний реєстр. Реєстр об’єднає дані про працедавців та їхніх іноземних працівників. Це нововведення має послабити позиції нечесних посередників, які торгують освядченнями, та дисциплінувати мігрантів. Користатися практикою “папери зробив у одного, працюю у іншого” стане набагато важче.
З’являється документ нового типу — дозвіл на сезонну працю. Може видаватися навіть на 9 місяців (освядчення оформлювалося тільки на півроку). На відміну від дозволу на працю — видаватиметься старостою за процедурою простішою, ніж звичайний дозвіл. Практикуватиметься у сільському господарстві, готельному бізнесі, сфері послуг. З працівником підписуватиметься повноцінний трудовий договір, з обов’язковою медичною страховкою. Мінус один, проте суттєвий — на відміну від освідчення, працедавець буде зобов’язаний пояснити старості, чому він бере на роботу іноземця, а не громадянина Польщі.
Іноземці, які працюють у Польщі на підставі освядчення і подали документи до воєводського управління на дозвіл на проживання, зможуть працювати після завершення терміну дії освядчення до моменту видачі рішення воєводою без додаткових дозволів. Плюс, бо сьогодні з точки зору права ці люди мусять або робити перерву у працевлаштуванні, або просити про додатковий дозвіл на працю. Мінус, бо таким чином законодавець дає мовчазний дозвіл на те, щоб процедури легалізації перебування і далі тягнулися по півроку-рік. У чиновників з’явиться додатковий стимул не квапитися.
Буде сформований список так званих особливих професій, представників яких звільнять від необхідності робити тест ринку праці, і після чотирьох років безперервного перебування та праці у Польщі вони зможуть подавати папери на дозвіл на постійне проживання. Плюс — рік менше чекати на тривалу легалізацію перебування. Мінус — список мають спільно узгодити кілька міністерств, а як показує попередня практика, консультації можуть тривати навіть кільканадцять місяців.
Увага: ускладнення
Працедавці матимуть більше бюрократичних обов’язків, проте жодних заохочень. Так і не буде запроваджена система електронної реєстрації дозволів на працю та освядчень. Натомість зростуть штрафи за нелегальне працевлаштування. Це змусить бізнесменів тричі подумати, чи дійсно їм потрібні працівники з-за кордону.
У тих сферах, в яких згідно з розпорядженням Міністерства праці, родини і соціальної політики видаватимуться дозволи на сезонну працю, вже не можна буде видавати освядчень. Це дискомфорт і для працедавців, і для працівників через згадану вище специфіку дозволів на сезонну працю.
Обов’язковий сертифікат володіння польською мовою принаймні на рівні В1 для тих, хто аплікує на статус довготермінового резидента ЄС. Хоч представникам слов’янських країн загалом неважко опанувати польську мову, тим не менше дане нововведення — це мінус. По-перше, мовний іспит можна буде складати тільки перед сертифікованими державою комісіями раз на кілька місяців і за кожну спробу платити. По-друге, перевірятимуть не тільки розмовну польську, але також граматику, розуміння текстів, вміння писати твір. Це навички, яким особливо старшим людям треба вчитися спеціально, бажано на курсах. Тоді як польська держава не забезпечує такої можливості. По-третє, курси коштують, і якщо у Варшаві та великих містах принаймні є пропрозиція для іноземців, то мешканці сіл та містечок будуть дискриміновані. Заявки на резидентуру сьогодні і так є доволі рідкісним явищем — щороку про цей статус просить лише кілька сотень осіб. Натомість запровадження додаткового «але» змусить потенційних аплікантів знову подаватися на тимчасовий побит, отже — видовжуватиме черги.
Варто також згадати, що зміни до закону Про промоцію працевлаштування та інститутів ринку праці містить згадку, що Польща може запровадити квоти на іноземну робочу силу. Квоти б встановлювалися на окремі спеціальності на рівні кожного воєводства у порозумінні між Міністерством внутрішніх справ, Міністерством економіки та Міністерством праці, родини та соціальної політики. Для того, аби ця норма запрацювала, потрібне додаткове розпорядження. Станом на середину грудня, немає інформації про те, аби система квот стала обов’язковою найближчим часом. Тим більше, що польська економіка сьогодні зростає і потребує якнайбільше закордонних працівників, а не додаткових бюрократичних ускладнень.
