Чи допоможуть тернополяни сусідці, що потерпає від насильства у сім’ї? (опитування)

Знайома картина? Крики і плачі по той бік дверей, сусідка незграбно замасковує синці тональним кремом та надягає сонцезахисні окуляри, навіть коли на вулиці похмуро.

До Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками наш кореспондент розпитала у тернополян, як вони реагуватимуть на очевидні ознаки домашнього насильства у сім’ї сусідки.

– Я, звичайно, допомогла б, –  каже 58-річна Алла Рудик.  – В інтернеті зараз можна знайти номери служб, які займаються такими справами. Я запропонувала би їй звернутися у ці служби. Якщо би їй було, дійсно, дуже погано,  я би приютила її у себе на деякий  час. У житті ще, дякувати Богу, не доводилося стикатися із таким. Знаю про те, що жінки страждають від домашнього насильства, бачила по телевізору, чула по радіо, читала в газетах та інтернеті. Я не розумію таких жінок. Напевно, їм не вистачає сили волі покинути того тирана. Можна ж знайти місце, куди податися, навіть з дитиною.

30-річна Світлана Марущак працювала у центрі соціальних служб і була безпосереднім свідком домашнього насильства.

  • Сама за освітою психолог, – розповідає жінка. – Спілкувалася з такими жінками. Була ситуація, коли приходила жінка, якій чоловік вирвав сережки з вух, але вона все одно поверталася до нього. Ці жінки розуміють, що це насильство, але вони і розуміють, що вони самі у цій проблемі, ніхто їм не допоможе. Ніхто не зрозуміє. В Україні просто жінки звикли до такого ставлення до себе. Їх з дитинства вчать, що бити жінку – це нормально. І тобі має бути соромно йти до сусідки просити допомоги. І в першу чергу винна ти сама.

Пенсіонер Петро переконує, що якби почув чи побачив ознаки насилля над жінкою-сусідкою, то обов’язково допоміг би їй.

  • Я би постукав, вияснив, спитав, – каже чоловік. – Я би не залишився осторонь. Але і треба розуміти, чому таке відбувається у хаті. Я не був у такій ситуації, коли сусідка потребувала допомоги, але якби таке сталося, я би допоміг, чим зміг.

22-річний Микита Кваша впевнений, що не можна залишати жінку без допомоги.

  • Я би зайшов і попередив того чоловіка, – серйозно налаштований чоловік. – Якщо навіть так до нього не дійшло би, то телефонував би до поліції. Я би не залишився осторонь. Якщо чоловік розпускає руки – це трагедія велика. Жінка – це ж слабенька людинка, її треба захищати, а не бити.

37-річна тернополянка Вікторія також не залишила би сусідку у біді.

  • Я би зателефонувала до поліції, – переконує жінка. – Порадила би їй звернутися у відповідні органи. Бо терпіти – це не вихід. Я не розумію, чому жінки дозволяють так із собою поводитися. Можливо, вони фінансово залежать від чоловіка-тирана, можливо, не мають, куди піти від нього.

Джерело: “20 хвилин”.

Автор: Бойко Роман



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *