Нещодавно до нашої редакції звернулася жіночка з проханням опублікувати її лист-подяку. Любов Павлівна через важку хворобу нирок перенесла дві складні операції та курс лікування, проте завдяки відмінній роботі лікарів зуміла стати на ноги.
Подальше зі слів Любові Павлівни:
“Історія моя почалася ще кілька років тому. Якось восени я простудила нирки, проте не надала тому належного значення, думала, що то саме пройде. Однак не так сталося, як гадалося. Спочатку були незначні болі при порухах – то щось вколить, то потягне. Перші лікарі відносилися дуже халатно, навіть не могли поставити правильний діагноз. Дійшло до того, що одного разу карета “швидкої” забрала мене в лікарню на термінову операцію. Причиною всьому стала сечокам’яна хвороба. Саме там, у Тернопільській університетській лікарні я зустріла людей, які поставили мене на ноги.
Моїм лікарем був і є Тарас Богданович Корильчук, тоді як операцію робив (до речі, двічі й обидва рази вдало) доцент, кандидат медичних наук Віктор Васильович Твердохліб.
Якби не моє небажання лікуватися та халатність попередніх лікарів, я могла б обійтися лише однією операцією, яка була чи не з найпростіших. Тарас Богданович, хоч і зумів на деякий час запинити хворобу, все ж наполіг на другому хірургічному втручанні. Тут вже Віктор Васильович створив справжнє диво. За п’ять годин складної роботи він спромігся забрати усе, що заважало нормальній роботі нирок, тим самим поставивши мене на ноги.
Я дуже вдячна цим лікарям, які майстерно виконали свої професійні обов’язки та людяно поставилися до мене за весь час лікування. Велике вам спасибі!
А на останок усім читачам хочу сказати – не бійтеся ходити до лікарів, адже не всі погані й не всі хочуть “витягнути” з вас гроші. Є чудові експерти, які не лише професійно виконують свої обов’язки, але й людяно відносять до пацієнтів.”
Підготувала Христина Слота
